Союз між Естонією і Фінляндією не такий вже й новий. За ці роки вони вже міцно співпрацювали і в транспортній, і в енергетичній галузях. Як приклад, до сполучення Гельсінкі-Таллін, яке працює зарахунок водню і обслуговує десять мільйонів пасажирів на рік, включили й Ригу. Таким чином Фінляндія і Естонія спільно інвестували в плавучий термінал зрідженого природного газу, аби гарантувати собі поставки газу цієї зими.
В рамках ЄС, їхня співпраця розвивалась також і щодо підтримки України: наприклад у вересні минулого року фінська сьогодні вже експрем’єрміністерка Санна Марін і естонська лідерка Кая Каллас разом закликали європейські країни не видавати більше туристичних віз російським туристам.
Балтійська гармонія
В європейській політиці, Естонія по факту завжди орієнтувалась більше на Фінляндію, ніж на своїх балтійських сусідів. Відносини між Гельсінкі і Талліном за останні місяці постійно розширювались, як от у випадку конференції про співпрацю Фінляндії і Естонії в холі House of the Estates в Гельсінкі, яка відбулася у листопаді за участі Марін і Каллас. У заході також взяли участь також й інші фінські та естонські міністри.
Під час конференції обговорили поглиблені умови розвитку практичної співпраці між Фінляндією і Естонією, а також розробили вказівки щодо майбутнього розвитку відносин між двома країнами в таких галузях як економічна та екологічна, у сфері цифрової співпраці, культури та освіти.
Фінів й естонців історично пов’язують мова та культура. Сьогодні світ надає їм нові можливості для більш широкої співпраці. До сотої річниці дипломатичних відносин обидві країни замовили створення звіту щодо можливостей їх подальшого розвитку. Цей звіт був розроблений фінською ексміністеркою Анн-Марі Віролен й естонським ексміністром Яак Аавіксо, за сприяння Фінського інституту міжнародних відносин (Fiia) й Інституту міжнародної політики Естонії (Efpi).
Більше, ніж сума двох
Співпраця між цими двома країнами почала зростати з 2004 року, коли Естонія вступила до Європейського союзу. Враховуючи довгу історію двосторонніх культурних, економічних і політичних відносин, ми спробували уявити і визначити формулу майбутньої стратегічної співпраці двох країн: 1+1=3, тобто більше, ніж сума двох країн.
Завдяки цій співпраці Естонія та Фінляндія матимуть користь не лише для себе (один плюс один) за рахунок підвищення рівня конкурентності і підтримки громадян, але й зможуть запропонувати більше своїм партнерам (таким чином сума дорівнює трьом). Таке бачення спрямоване на будівництво хабу для цифрової співпраці, поєднуючи центральність аеропорту Гельсінкі для міжнародних пересадок і привабливість Талліна в цифровій галузі і стартапах.
Разом проти російської загрози
На підтвердження зближення між країнами Кая Каллас дуже тепло привітала вступ Фінляндії до НАТО. ФІнська лідерка заявила, що це “історичний момент для скандинавської країни, для регіону Балтійського моря і Атлантичного союзу взагалі”.
“Цей день важливий також і для Естонії. Естонію та Фінляндію завжди були поєднувала міцна дружба, а тепер ми станемо ще й союзниками в НАТО. Це зміцнить нашу спільну безпеку і безпеку всього євроатлантичного регіону, — заявила Каллас. — Вступ Фінляндії надасть нам нові можливості для поглиблення нашої двосторонньої співпраці в галузі оборони. Сьогодні співпраця між нашими країнами зміцніла, як ніколи”.
Каллас наголосила, що Росія є найбільшою загрозою для Атлантичного союзу і що ми повинні бути готовими до довготривалого протистояння. “За останній рік союз НАТО зробив вагомі кроки до адаптації в новій ситуації і підвищення безпеки союзників. Вступ Фінляндії і розширення НАТО демонструють, що він відіграє ключову роль в євроатлантичному регіоні, — пояснила естонська лідерка. — Сподіваюсь, що і процес вступу Швеції також відбудеться швидко і ми досить скоро зможемо привітати Стокгольм з членством в Альянсі”.
Що таке “озеро НАТО”
Це зона північного Балтійського моря і фінської затоки, на яку значним чином вплине вступ Фінляндії до Атлантичного союзу. У 2002 році Гельсінкі та Таллін досягли домовленостей , відповідно до яких їхні морські флоти повинні інтегрувати свої системи оборони узбережжя, з метою кращої координації і закриття затоки для ворожих суден.
В цьому регіоні знаходяться найбільш завантажені морські шляхи, через які курсують цивільні переправи, експорт нафти та газу, вантажні судна. Для Росії — це ворота до океанів і транзитний шлях військових кораблів, які курсують між головними базами російського балтійського флоту, в тому числі і з анклаву Калінінграда.
Багато аналітиків вже говорять про створення “озера НАТО” в Балтійському морі одразу після вступу Фінляндії до Атлантичного союзу. Домовленість про спільну оборону узбережжя є сильним ударом по російським амбіціям на випадок війни між Росією та НАТО.
Царський кошмар століття потому
Ця інтеграція дозволить Фінляндії та Естонії контролювати морські шляхи, перетворивши Балтійське море на гарнізон НАТО. “Ми вже маємо історичний досвід взаємодопомоги фінів та естонців під час війни, але план співпраці у подібній ситуації сьогодні може стати ще більш конкретним”, — сказала Каллас декілька місяців тому.
Якщо відкотилися назад в історію, то першою країною, яка хотіла закрити фінську затоку була царська Росія, коли Ніколай II заклав будівництво узбережної артилерії з обох берегів затоки, щоб захистити російську столицю після катастрофи в Цушимі.
Після повалення царя і проголошення незалежності Естонії і Фінляндії після Першої світової війни, більшість цих споруд перейшла до нових незалежних держав, які в період між двома війнами проводили секретні обговорення щодо можливості спільної оборони узбережжя. Врешті решт переговори зайшли в глухий кут і через радянську окупацію балтійських країн після Другої світової війни довелось чекати майже століття, щоб ці домовленості нарешті почали конкретизуватися.
Переклад Катерини Коваленко