Засідання Ради міністрів закордонних справ і оборони ЄС завершилося без особливих потрясінь: було ухвалено низку заходів для посилення кібербезпеки ЄС і було схвалено заздалегідь очікуваний вступ Данії до постійного структурованого співробітництва Союзу, який наразі налічує 26 членів, окрім Мальти.
Варта уваги хіба що обмовка Верховного представника ЄС із закордонних справ Жозепа Борреля, який спочатку переплутав Белград з Бєлгородом, а потім заявив, що не знає про те, що діється в західному російському місті, і про рейди, ймовірно керовані українською розвідкою.
Ракети та боєприпаси – так, а літаки (поки що) – ні
Власне щодо ключового питання дискусії, військової допомоги уряду Києва, на засіданні пролунали неоднозначні заяви.
Боррель заявив про постачання 200 тисяч артилерійських боєприпасів і 1300 ракет як результат першої частини угоди, досягнутої наприкінці березня. Згідно з цією угодою, країни ЄС постачають Україні зброю, яка вже знаходиться на їхніх складах в обмін на відповідну компенсацію від Європейського фонду миру (ЄФМ), який фінансує військові операції в країнах, що не входять до ЄС.
Цей самий план передбачає виділення 1 млрд євро на спільні закупівлі 155-міліметрових боєприпасів для української армії. Термін постачання в цьому випадку значно довший, згідно з прогнозами, від 6 до 8 місяців. Боррель уточнив, що 8 країн вже підтвердили свій намір придбати снаряди через Європейське оборонне агентство, а у Франції та Німеччині закупівлі здійснюються за іншими національними проєктами.
Однак найгарячішої теми останніх тижнів не торкалися, а саме постачання бойових літаків, рішення щодо яких приймають окремі країни-члени, а не одноосібно ЄС. Як і у випадку з постачанням танків, дискусія на рівні ЄС має вирішальне значення для визначення стратегій, інформування союзників і здійснення тиску на найбільш неприхильні уряди.
США прийняло рішення про тренування українських пілотів на винищувачах
F-16. Це може свідчити про те, що літаки західних країн можуть поповнити українську армію. Декілька європейських країн вже готові співпрацювати щодо підготовки українських пілотів, але продовжують обережно висловлюватися щодо постачання літаків у майбутньому.
Міністр закордонних справ Нідерландів Вопке Гукстра під час засідання наполягав на важливості проведення тренувальних заходів, тоді як прем’єр-міністр Бельгії Александер де Кроо відповів, що у його розпорядженні знаходяться тільки необхідні для оборони його країни засоби.
Навіть Польща, яка передала Україні радянські винищувачі МіГ-29, не поспішає постачати більш сучасні літаки. Видання Politico, цитуючи різних експертів, пише про те, що жодна з країн ЄС не зробить важливого кроку до того, як відповідне рішення не буде прийнято США.
Однак, схоже, що в Росії вже почали серйозно ставитися до все ще невизначеної перспективи: Алєксандр Грушко, заступник міністра закордонних справ Росії, назвав таку перспективу «колосальним ризиком» для західних держав, ймовірно, сподіваючись відмовити їх від цієї ініціативи.
Угорщина вставляє палиці в колеса
Кремль все ж таки може потішитися й добрими новинами з угорського фронту, який вкотре уповільнює європейський процес ухвалення рішень щодо допомоги Україні.
22 травня, у перший день засідання Ради міністрів закордонних справ, уряд Будапешта виступив проти виділення нового траншу в розмірі 500 млн євро з ЄФМ, через який на сьогоднішній день вже було виділено 5,6 млрд євро на військову допомогу Києву.
Угода зірвалася через включення до складеного українським урядом списку «міжнародних спонсорів війни» найбільшого угорського банку Otp Bank.
До списку також потрапили близько сотні фізичних осіб та 26 компаній або організацій, серед яких італійські Danieli та Buzzi Unicem. Фактично, це чорний список з назвами компаній, які своєю діяльністю або бізнесом у Росії безпосередньо сприяють підживленню воєнної машини Кремля. Український уряд закликає бойкотувати такі компанії.
Ті, хто потрапив до списку, ризикують своєю репутацією, тому угорський уряд не толерує факту потрапляння до списку головного банку країни. Як наслідок Угорщина заблокувала новий транш ЕФМ.
«Ми будемо виступати проти виплати нових півмільярда євро з Європейського фонду миру, доки Україна триматиме Otp Bank у списку міжнародних спонсорів війни», – заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
Хоча теоретично ці два питання непов’язані між собою, на практиці Угорщина, ймовірно, дотримуватиметься добре відпрацьованої стратегії: використовуватиме своє право вето (всі зовнішньополітичні рішення повинні ухвалюватися одноголосно), щоб досягти інших домовленостей за іншими столами переговорів.
Це зазвичай дуже ефективна, але здебільшого небезпечна стратегія, коли рішення, що приймаються на рівні Євросоюзу, впливають на долю війни в Європі.
Переклад Катерини Мички