Навіть Пеп Гвардіола, тренер чемпіона Європи футбольного клубу Manchester City, взяв участь у кампанії на підтримку каталонської мови разом з президентом Barcellona Жоаном Лапортою та марафонцем Кіліаном Жорнетом. Користуючись особливим політичним моментом, метою кампанії, яку проводить організація Plataforma per la Llengua, стало сприяння наданню каталонській мові статусу офіційної мови Європейського Союзу.
У серпні минулого року іспанський уряд офіційно висунув пропозицію включити каталонську, баскську та галісійську мови до числа офіційних мов ЄС. 19 вересня 2023 року у Брюсселі з цього питання відбулася перша зустріч міністрів Європейських справ ЄС, яка не відзначилася ні успіхом, ні провалом, але переговори було відкладено до невизначеної дати, через питання, яке може мати безпосередній вплив на формування нової мадридської виконавчої влади.
Багатомовна система ЄС
Наразі в Європейському Союзі використовуються 24 мови, і додати нову мову можна лише за одноголосної згоди всіх 27 країн-членів.
Різні мови додавалися з розширенням європейської інтеграції: у 1958 році їх було лише чотири (італійська, французька, німецька та нідерландська), а згодом їхня кількість зростала після приєднання нових членів. Не всі країни мають власну мову (на Кіпрі, наприклад, розмовляють грецькою; у Бельгії – французькою, німецькою та фламандською, варіантом нідерландської), а останнім доповненням стала гельська, офіційна мова Республіки Ірландія, яка стала офіційною лише у 2022 році.
Конкретно кажучи, надання мові статусу офіційної мови означатиме переклад усіх документів, що мають юридичну силу в ЄС, і наявність перекладачів, які володіють нею, в інституціях Європейського Союзу, щоб забезпечити в реальному часі переклад дебатів у Європейському парламенті або між міністрами.
Отже, кожна нова мова має свою ціну: інституції ЄС не надали конкретних даних, щоб кількісно оцінити збільшення бюджету для каталонської, баскської та галісійської мов, але достатньо зазначити, що лише Євпорейська Комісія витрачає 355 мільйонів на рік на усні та письмові переклади, а у відповідних департаментах працює понад 3 тисячі осіб на різних посадах.
Економічні наслідки є одним з аргументів, які міністри ЄС навели іспанському уряду, який самостійно запропонував оплатити всі витрати, пов’язані з трьома новими мовами.
Інше зауваження, на якому наголошувала, наприклад, шведська міністерка Джессіка Росволл, стосується можливості того, що інші регіональні мови можуть претендувати на таке ж визнання. Каталонці, баски та галісійці, крім того, у будь-якому разі мають доступ до документів та перекладів ЄС, оскільки вони знають кастильську мову, якою розмовляють по всій Іспанії.
Але, як стверджує Plataforma per la Llengua, це не є вагомою причиною щоб не надавати мові офіційного статусу, оскільки така ж ситуація виникає для мальтійців, які мають мальтійську та англійську мови як офіційні, або для ірландців з англійською та гельською мовами. Навпаки, як нагадує місцева преса, каталонською розмовляють понад 9 мільйонів людей між Каталонією, Валенсійським співтовариством і Балеарськими островами: тобто вона має більше носіїв в Союзі, ніж англійська та багато інших офіційних мов, від литовської до данської.
Дві інші регіональні мови Піренейського півострова також налічують чималу кількість носіїв: 2,5 мільйона галісійської, яка поширена в однойменному регіоні на північному заході Іспанії, і близько 750 тисяч баскської, або еускера, яка не походить від латини, як інші, і досі збереглася в Країні Басків, Наваррі та частинах південної Франції. В Іспанії каталонська, баскська та галісійська позиціонуються поряд з офіційними мовами: у регіонах, де ними розмовляють, вони в усіх відношеннях асимільовані з кастильською, мають однакові можливості для отримання документів та звернення за адміністративними послугами.
Політичний вибір
Прагнення іспанського уряду зробити три свої мови офіційними також і в ЄС має чіткі політичні причини, які важко приховати. Після виборів 23 липня чинний президент уряду, соціаліст Педро Санчес, потребує підтримки каталонської та баскської партій індипендентистів, щоб отримати новий мандат.
“Хрестовий похід” за офіційне визнання мов може здатися зманіпульованим, але це велика перемога індипендентистських партій, а також тема, що викликає великий інтерес у Каталонії, Галісії та Країні Басків.
Цей інтерес настільки великий, що він впливає на голосування і призначення: в самому іспанському парламенті вперше в історії можна виступати каталонською, баскською та галісійською мовами. Нововведення стало результатом угоди між регіоналістськими партіями і партією Санчеса Psoe (Іспанська соціалістична робітнича партія), в результаті якої президентом Конгресу була обрана соціалістка Франсіна Арменгол.
Іспанський лідер сподівається повторити цю модель і вже давно ходить за каталонськими індипендентистами по лезу бритви, балансуючи між необхідністю завоювати їхні голоси і ухиляючись від більш проблематичних вимог, таких як амністія для учасників сепаратистського повстання 2017 року.
Підтвердженням зацікавленості Мадрида у просуванні регіональних мов є слова міністра закордонних справ Хосе Мануеля Альбареса: “Ми запропонували почати з каталонської, а потім перейти до двох інших. Деякі держави-члени зазначили, що запроваджувати всі три одразу складно, і ми були відкриті до того, що першою стане та, якою розмовляють понад 10 мільйонів людей”.
Альбарес стверджує, що “запустив процес” внесення змін до регламенту мовного режиму ЄС, заявивши, що жодна країна не скористалася своїм правом вето проти цієї пропозиції. Насправді голосування не відбулося, як це часто буває, коли міністри та посли розуміють, що нічого не вийде, і вважають за краще уникнути поразки.
Справа відкладена, але час для Санчеса спливає. Після першої спроби лідера Народної партії Альберто Нуньєса Фейхо, яка відбулвся 26 і 27 вересня і яку майже напевно була приречена на провал, почався зворотний відлік: президент має два місяці, щоб переконати депутатів повторно затвердити його на посаді і уникнути нового виборчого туру. І, схоже, про це він готовий просити їх усіма мовами Іспанії.
Переклад Катерини Мички