Потреби та викликиЗалученість громадянського суспільства на шляху до ЄС

Якими сьогодні є виклики євроінтеграції України? Чого потребують органи державної влади та неурядовий сектор для забезпечення процесу євроінтеграції?

7 листопада, напередодні оприлюднення Європейською комісією Пакету розширення ЄС, у Києві презентували дослідження «На шляху до європейської інтеграції: дослідження наявних проєктів та потреб зацікавлених сторін в Україні». Дослідження проведено ГО «Український центр європейської політики» за підтримки USAID та за ініціативи ІСАР «Єднання».

«Ми досліджували існуючі проєкти та потреби зацікавлених сторін в Україні у сфері європейської інтеграції, — зазначила Олександра Булана, старша аналітикиня Українського центру європейської політики. — Метою нашого дослідження було зібрати базу даних проєктів за останні два роки, щоб подивитися, які були пріоритети відносно євроінтеграції у реалізації євроінтеграційних проєктів, хто був залучений та взагалі як це працює в Україні. Серед основних завдань — мапування ініціатив та проєктів у сфері євроінтеграції за період 2022-2023 років».

Для дослідження наявних євроінтеграційних проєктів було проведено 36 інтерв’ю з представниками органів державної влади, українських громадських організацій, консалтингових фірм і бізнес-асоціацій, донорських організацій та ЗМІ.

На думку більшості опитаних організацій, Україна досягла помірного прогресу на шляху до вступу до ЄС. Однак вони також наголосили, що потрібні ще чималі зусилля для адаптації законодавства та політики для їх узгодження з acquis ЄС.

Опитані громадські експерт(к)и вважають верховенство права найважливішим сектором для євроінтеграційних реформ. На другому місці енергетика, а на третьому — вільний рух товарів.

Як показали результати дослідження, перед органами державної влади постає низка викликів, які можуть перешкоджати процесу європейської інтеграції, зокрема:

1. 1.  Брак експертних знань. Органи державної влади та парламентські комітети стикаються з браком експертизи, особливо коли йдеться про розв’язання галузевих питань. Є потреба в експертному аналізі законопроєктів експертами, чого часто бракує.
   2.  Брак ресурсів. Недостатнє фінансування, кадрове забезпечення і забезпеченість технологічними ресурсами можуть знижувати спроможність органів державної влади ефективно виконувати необхідні завдання для європейської інтеграції.
   3.  Координація та співпраця. Іноді співпраця між органами державної влади з різних євроінтеграційних завдань може бути недостатньо ефективною, часто через діяльність конкретних органів державної влади.
   4.  Відсутність політичної волі. Депутати висловлюють занепокоєння щодо тиску з боку зацікавлених сторін, особливо впливових представників бізнесу, під час обговорення окремих законопроєктів, пов’язаних з європейською інтеграцією. Цей зовнішній вплив часто призводить до затримок.
   5.  Відсутність прозорості. Окремі депутати висловлюють стурбованість з приводу непрозорості процедури формування пріоритетного переліку євроінтеграційних законопроєктів.

 Відсутність ефективної комунікації про євроінтеграцію.«Громадянське суспільство є надзвичайно важливою опорою реформ в Україні», — заявив Генрік Вітфельт, керівник відділу місцевого та людського розвитку Представництва ЄС в Україні під час публічного обговорення «Залученість громадянського суспільства до переговорного процесу України з ЄС».

За словами Генріка Вітфельта, коли Україна розпочне переговори про вступ, роль громадянського суспільства у підтримці євроінтеграції тільки посилюватиметься: «Тепер ви будете більш серйозними учасниками дуже складних переговорів і процесу вступу». Вкрай важливими будуть досвід та експертиза ОГС.

«Процес вступу до ЄС, acquis ЄС є дуже складними у деяких сферах: доступ до єдиного ринку, сільське господарство, регулювання у сфері охорони здоров’я чи безпека харчових продуктів. Це надзвичайно складно, тому виникне потреба в експертних знаннях у цих сферах як в уряді, який вестиме переговори, але також і в середовищі громадянського суспільства, яке підтримуватиме уряд у цьому переговорному процесі», — зазначив  Генрік Вітфельт.

Як зазначив Олександр Ільков, гендиректор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, завдяки процесу селф-скринінгу, Україна вже має напрацювання, які допоможуть у переговорному процесі.

«Багато вже говорили, що ключовим в цьому процесі буде Національна програма адаптації. Ми бачимо організацію цього процесу у два етапи. Ми вважаємо, що Верховна Рада України повинна мати ownership над цим процесом — щоб максимально залучити її до цього євроінтеграційного треку. Ми сьогодні схиляємося до варіанту, коли Національна програма адаптації буде затверджена на рівні закону. Це буде стратегічна рамка, яка буде показувати основні напрямки реформування законодавства за переговорними сферами й вже на виконання цієї програми адаптації урядом буде схвалювати конкретний план заходів».

За словами Олександра Ількова, у Кабінеті Міністрів України буде створена міжвідомча робоча група, в складі якої буде побудовано 35 робочих груп, які будуть спеціалізуватися на відповідних переговорних сферах. «Ми плануємо обов’язково включити до складу цієї міжвідомчої робочої групи представників громадянського суспільства», — зазначив гендиректор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції.

Як зауважив Гліб Вишлінський, керівник Центру економічної стратегії, сьогодні країні не вистачає спроможності до євроінтеграції, адже ніхто не готувався до того, що ця можливість з’явиться так швидко. Крім того, виклики війни також впливають на цей процес. «Потрібно шукати всі способи мобілізації внутрішніх і зовнішніх ресурсів, щоб прискорити цей процес», — зазначив експерт.

Ще одна проблема стосується державної служби. «Тут потрібно дуже чесно говорити про питання оплати праці. Ми не можемо очікувати, що у нас будуть високоякісні експерти, які будуть працювати з питаннями європейської інтеграції поки ми будемо вважати, що державна служба є напівволонтерством», — додав Гліб Вишлінський.

Крім того, експерт відзначив проблему, яка стосується бізнесу: «Є питання щодо слабкості бізнес-асоціацій. У них так само не вистачає capacity, зокрема міжнародної спроможності працювати з міжнародними питаннями».

Ознайомитися із дослідженням «На шляху до європейської інтеграції: дослідження наявних проєктів та потреб зацікавлених сторін в Україні»: https://ednannia.ua/images/Zvit_EI_UKR_WEB.pdf

Джерело: EUPROSTIR