Наша хата Ірина Луць: я хочу змінити сприйняття українців в Італії

Ucraina più Milano Aps — українська асоціація в Мілані стала важливим культурним центром разом зі своєю бібліотекою, де проводять безліч цікавих заходів. Ірина Луць, засновниця асоціації, в інтерв’ю для Slava Evropi називає це місце з теплом «наша хата»

Foto pagina Facebook di Iryna Luts

В Італії існує низка українських культурних, громадських, релігійних асоціацій, які були створені в різні роки. Українська громада почала формуватися тут 25-30 років, коли діаспоряни активно почали розвивати свої осередки. 

Окупація Криму та російське вторгнення в Україну у 2014 році змусили багатьох українців долучитися до кампанії промоції українських наративів в Італії, на фоні масивної російської пропаганди роль української діаспори стала ключовою. Тож українські асоціації стали не лише осередком для  українців, які підтримують зв’язок між собою, а й організованим інструментом представлення України як держави. 

Українці, які зараз перебувають в Італії, чи то мігранти з великим досвідом, чи то біженці, які були змушені тікати від війни, стали обличчям і олюдненням образу українців для італійського суспільства. Більшість з них є висококваліфікованими спеціалістами, освіченими професіоналами з більш, ніж одним університетський диплом. Але напочатку хвиль міграції українці, в більшій кількості українки, були змушені працювати у сфері обслуговування на низькооплачуваних роботах. Так створився стереотип, який прилип до українських жінок як таких, які працюють винятково у сфері обслуговування. 

«Коли ми створювали асоціацію, ми поставили собі за мету змінити світогляд людей. Стереотип української жінки виключно як доглядальниці дуже вкорінений в суспільстві. Тож я почала думати, як змінити сприйняття українців, через укріплення іміджу українців. Звичайно спочатку мігрантам треба було багато працювати, щоб стати на ноги, але згодом прийшов момент, коли з’явився час, сили і усвідомлення для покращення свого життя в тому числі і з професійної точки зору», — говорить Ірина Луць, президентка асоціації Ucraina più Milano. Зараз Ірина тепло називає його «наша хата». Асоціація стала культурним центром на всі 360 градусів, й окрім організації культурних заходів, турбується також про потреби і освіту українців.

«Коли ми створили організацію ми собі поставили за мету розвиватись в трьох напрямках. Перший — це доносити до італійців нашу культуру та історію. Другий напрямок — це допомогати нашим людям інтегруватись в італійське суспільство, оскільки іноді дуже важко донести інформацію, коли ти не володієш італійською мовою, потрібно розуміти їх культуру, чим вони живуть. І третій напрямок — це фінансова освіта для наших людей. Тож ми займаємось просвітництвом фінансової грамоти, бо кожен повинен взяти на себе відповідальність забезпечувати фінансово себе і свою сім’ю. Для цього ми організовуємо зустрічі з українськими підприємцями в Італії, аби обмінятись досвідом», — говорить Ірина.

Foto Ucraina Più Milano

Поки ми з нею розмовляємо, в центрі проходить заняття з курсу італійської мови, а один-два рази на місяць відбуваються зустрічі з фінансової грамотності. Однією з переваг для українців-членів асоціації стали послуги CAF (центру фіскальної допомоги). 

Ірина згадує, як одразу після повномасштабного вторгнення в Мілані за підтримки мерії відбулась акція “Жінки Мілана”. Серед успішних міланок були й також й успішні українки, які зробили внесок в італійське суспільство. «В нашій асоціації є українки, які працюють в банківській сфері, хореографині, працівниці фінансової сфери. Ми пишаємося цим», — додає Ірина. 

Одним з найбільш масштабних заходів, організованих Ucraina Più Milano, стало театральне дійство  “Musica scolpita nella pietra”  (Музика закарбована на камінні) в замку Castello Sforzesco в самому центрі міста: «Для створення цього театралізованого ліричного концерту ми задіяли й українських, й італійських співаків. Послухати прийшло багато італійців», — розповідає Ірина з великим почуттям гордості.

Foto Ucraina Più Milano

Протягом всього 2023 року відбувались виставки фотографів, презентації книжок, літературні вечори. У грудні на Святого Андрія гостей запрошували на вечорниці, аби ознайомити італійців з українськими святковими традиціями. В приміщенні культурного центру є своя бібліотека, її відкриття посприяло не лише згуртуванню українців, а й стало мостом до створення зацікавленості серед італійців. 

«Відкриття було заплановане на 25 лютого 2022 року, день рідної мови, але напередодні сталося повномасштабне вторгнення і звісно, що ми не мали жодної жаги щось святкувати. Тим не менше ми все одно відкрили бібліотеку і це посприяло тому, що дуже багато італійців дізналось про нас і таким чином ми розпочали співпрацю з різними італійськими асоціаціями», — розповідає Ірина. 

В бібліотеці приймали презентацію італійського видання Ярослава Грицака “Подолати минуле: глобальна історія України” та презентацію перекладів поезій української поетки з Маріуполя Оксани Стоміної. «Плануємо провести читання української поезії починаючи з ХІХ століття від Шевченка, Франка та Українки аби показати, що сьогодні нічого не змінилося і ми продовжуємо боротись і виборювати власну волю», — говорить Ірина про плани на 2024 рік. «В бібліотеці здебільшого зібрана сучасна українська література. Ми почали з книжок українською мовою, але згодом зрозуміли, що було б добре мати книжки й італійською мовою про Україну, щоб їх могли читати італійці. Минулого року завдяки фінансуванню Українського консульства ми змогли закупити у Видавництві Старого Лева низку книжок на теми, які нас цікавлять. Крім того в нас є історична література та література розвиваючого і мотивуючого характеру. Якщо ми є культурною асоціацією, то і література в нас має бути відповідною. Наприклад, про мистецтво, бо в нас проходять курси з малювання і графіки».

Foto Ucraina Più Milano

Ірина наголошує на тому, що в бібліотеці є книжки з автографами авторів. Серед них роман Вікторії Амеліної і поезія Сергія Cкальда, який всю свою агресію виливав у вірші. «Але Росія вбила цих авторів..», — додає з гіркотою вона.

На сторінці асоціації в соцмережах можна дізнатися про події в “нашій хаті”. До своїх досягнень Ірина долучає дубляж фільму «Хто ми — психоаналіз українців» режисера Олександра Ткачука, співзасновника Українського дня вишиванки, який зараз знаходиться на передовій. До дубляжу фільму було залучено професійних акторів, хоча і дубляж і переклад відбулись на добровільних засадах. Як потім сказали актори: «Це наш внесок в українську перемогу». 

Якщо кожен з нас долучиться до української асоціації в своєму місті, ми зможемо не лише більше і якісніше розказати про Україну, але й наблизити нашу спільну перемогу. Який би вибір не зробив кожен з нас щодо свого місця проживання, своїми вчинками ми доводимо, що Україна залишається в нашому серці назавжди.

 

Le newsletter
de Linkiesta

X

Un altro formidabile modo di approfondire l’attualità politica, economica, culturale italiana e internazionale.

Iscriviti alle newsletter