У відкритому листі, опублікованому виданням Financial Times, німецький канцлер Олаф Шольц і прем’єр-міністри Данії, Естонії, Чехії та Нідерландів закликають до нової і потужної військової підтримки України в цей вирішальний момент війни. Російський наступ, що розпочався у листопаді минулого року зазнає поразки: Підрозділи Кремля не в змозі просуватись на сході України і їх координована атака згасне навесні, нагадує очільник української військової розвідки Кирило Буданов. Але через декілька місяців Київ не матиме запасів аби провести контрнаступ. «Бажання України боротись не зникло і всі ми, для кого важливі свобода і справделивість, надихаємось ним. Але перед нами постали критичні проблеми: в Україні недостатня кількість артилерійських боєприпасів. І зобов’язання у військовій підтримці можуть не відповідати її потребам».
У листі п’ять лідерів визнають, що Європейський союз не зміг надати щонайменше один мільйон артилерійських снарядів Україні до березня: «Росія не змогла досягти жодної зі своїх цілей у війні, яку почала. Але наші зусилля не повинні зійти нанівець. Ми мусимо поновити нашу рішучість і подвоїти зусилля аби гарантувати нашу підтримку Україні допоки це буде необхідно».
Політичний меседж спрямований також і до угорського прем’єра Віктора Обрана, який під час останнього засідання Ради Європи у грудні ветував пакет допомоги Україні розміром 50 мільярдів євро (33 млрд в якості кредитів і 17 млрд в субсидіях). Мета наступного позачергового засідання Ради Європи, що відбудеться 1 лютого — подолати його вето або ж обійти політичну перешкоду, проголосувавши за спеціальний план , над яким вже давно працює Європейська комісія.
Європейські чиновники працюють над створенням військового фонду для України з початковою сумою в розмірі 6,5 мільярдів євро від Європейського фонду миру, до якого кожного року з 2024 по 2027 рік будуть додаватись додаткові 5 мільярдів євро. Мета фонду — це відшкодування європейським державам за програмами спільних закупівель для України військового обладнання, в тому числі боєприпасів, дронів і ракет для повітряної оборони.
Для п’ятьох лідерів важливим є не сам спосіб дії, а бажання діяти швидко: «Сьогодні потрібно терміново поставити боєприпаси і збройні комплекси такі як гаубиці, танки, дрони і засоби повітряної оборони, те чого Україна нагально потребує на полі бою. Зараз. Тому що нові замовлення, над якими ми працюємо сьогодні, потраплять на поле бою лише наступного року. Тож ми мусимо наполягати на тому аби знайти спосіб як пришвидшити поставку Україні обіцяних артилерійських снарядів», — йдеться в листі. «Це може відбутись через надання вже виготовлених боєприпасів або через спільну закупівлю боєприпасів з нашої оборонної промисловості. Це вимагає розширення промислових можливостей в Європі за рахунок контрактів з підряду та підтримуючих інвестицій з боку держав-членів».
Дотепер Німеччина виділила понад 17 мільярдів євро фінансової та військової допомоги, більш, ніж будь-яка інша європейська держава. Витрати Великобританії та Польщі складають відповідно 6,6 і 3 мільярди євро. Допомога Франції наразі зупинилась на сумі в 500 мільйонів євро. «Ми продовжимо шукати інші варіанти і запрошуємо союзників та партнерів до спільного фінансування ініціатив».
Переклад Катерини Коваленко