Естонія заявила, що не поновить посвідку на проживання Митрополита Євґєнія (Валерія Рєшетнікова), очільника Естонської православної церкви, через загрозу для національної безпеки. Митрополит, який є представником Московського Патріархату, зробив низку публічних заяв на підтримку Російської Федерації. У відповідь речник Гвардії прикордонників Естонії Індрек Ару, пише видання Politico, заявив, що «представники Міністерства внутрішніх справ неодноразово зустрічались з Рєшетніковим аби пояснити йому, чому не варто підтримувати у своїх заявах Кремль та військові дії Росії». Ару нагадав, що «Рєшетніков так і не змінив своєї, невідповідної ні естонським законам, ні цінностям, поведінки» і «тому дії Рєшетнікова створюють загрозу для безпеки». Історія проросійського Митрополита — це не поодинокий випадок, а частина регіонального напруження між сторонами.
Міністри оборони Естонії, Латвії і Литви нещодавно підписали договір про створення спільної лінії оборони для укріплення східного кордону НАТО, який межує з Росією і Білоруссю. Три держави, згідно з заявою естонського Міністра оборони Ханно Певкура, повідомляє Euronews, «збудують в наступні роки захисні відповідні споруди для відвернення військової загрози і для захисту у випадку необхідності». Країни Балтії побоюються, що Москва, яку не зможуть зупинити в Україні, вирішить напасти одразу на три маленькі держави, що знаходяться вздовж її західних кордонів.
Естонія, Латвія і Литва століттями були частиною Російською Імперії, окрім періоду коли після більшовицької революції вони заявили про свою незалежність в 1918 році, а в 1940 році Москва знову анексувала ці території згідно пакту Молотова-Ріббентропа. Сильні зловживання правами людей радянськими силами на місці, від вбивств внутрішніх опозиціонерів до депортації в Сибір частини населення, кинули тінь на дипломатичні відносини з Москвою після нової незалежності, отриманої внаслідок розпаду Радянського союзу.
Ситуація розхитується також і через відчутну присутність російськомовної громади, яка проживає в Естонії і Латвії. В Естонії, як зазначає Euractiv, аж 322,700 жителів є етнічними росіянами і серед них 90 тисяч мають російське громадянство. Це вагома цифра, враховуючи те, що загальна кількість населення Естонії складає 1 мільйон і 300 тисяч, а в деяких регіонах, таких як Нарва, російськомовні громадяни значно переважають корінне населення.
Як заявила Євґєнія Волохонская (Новинний редактор російськомовного каналу ERR News) виданню Euractiv, громаду іноді вважають п’ятою колоною Москви в Естонії, але початок війни в Україні в 2022 році спричинив розкол всередині громади. Багато росіян, як повідомляє видання Guardian, отримуюють інформацію з телевізійних каналів Росії і рівень їх ізоляції від естонців дуже високий. Більшість російськомовних громадян прибула або походить від тих, хто прибув в Естонію після Другої Світової війни, коли в країні пройшов потужний процес русифікації, але лише 58% з таких осіб мають естонське громадянство (найнижчий відсоток серед тих, кому більше 65 років).
Широке опитування, проведене в 2023 році Фундацією Фрідріха Ерберта Штіфтунга у співпраці з Інститутом демоскопії Turu-uuringute AS, підкреслило присутню відчутну різницю між двома групами: естонцями і російськомовними громадянами. 64% опитуваних з першої групи вважає, що інтереси Естонії можуть бути захищені краще через наближення із Заходом, у другій групі лише 28% опитуваних притримується такої ж думки, а 54% вважає, що потрібно зближуватися з Росією. 97% естонців мають погане або дуже погане ставлення до Владіміра Путіна, в той час як серед російськомовних цей відсоток упав на 58 пунктів, а 35% серед опитуваних мають часткові симпатії до кремлівського лідера.
90% естонців виступають за санкції проти Москви, в той час як російськомовна громада розколота в цьому питанні: 46% підтримують, а 43% проти. Серед опитуваних з російськомовної групи 36% вважають, що засоби інформації Російської Федерації об’єктивно подають інформацію про те, що відбувається в Україні, з цим згоден лише 1% естонців. 54% російськомовних (і лише 2% естонців) вважають, що застосування силових дій Москви проти Києва є виправданим, оскільки такими діями Росія прагне перешкодити вступу України до НАТО.
Обидві етнічні групи сходяться в тому, що відношення до російськомовних громадян з початком війни в Україні погіршилось (так вважають 47% російськомовних і 57% естонців). 60% російськомовних, вважають себе дискримінованими через те, що вони не розмовляють естонською мовою, а 67% виступають проти зняття всіх радянських пам’ятників урядом Талліна.
Найбільш визначним з цього опитування випливає присутність групи російськомовних, яка підтримує політику Кремля, довіряє його державним медія, не підтримує санкції проти Росії та говорить про дискримінацію. Бачення цього відсотку мешканців Естонії відрізняється від бачення естонців. В Болгарії, напирклад, ми бачимо зовсім іншу ситуацію, де російськомовні громадяни поділяють офіційну позицію болгар. Дмітрі Теперік, голова аналітичної групи International Center for Peace and Security в Талліні, нагадав Politico як у 2022 російськомовні естонці розкололись на три групи після початку війни в Україні: дві маленькі групи проукраїнська і прокремлівська, і одна ще більша, яка не хотіла займати жодної позиції і вважала, що конфлікт це «не їхня війна».
Інтеграція росіян, які живуть в Естонії — це складний і незавершений процес, але опитування показує, як частина цього населення є більш близькою до позиції Талліна, аніж до Москви. Як результат маємо критичну складову відносно державного апарату Росії, і живу дискусію, яка в Москві, через низку причин, повністю відсутня.
Переклад Катерини Коваленко