Повстання тракторів Роль ЄС у російсько-українській зерновій війні

Європейські країни повинні були б допомагати Києву експортувати власні сільськогосподарські продукти на інші ринки, аби перешкодити глобальній перевазі Москви, на чию користь грають ще й погодні умови

LaPresse

Головною метою фермерських протестів, які в минулі місяці пройшли в багатьох країнах Європи, була критика європейського пакту Green Deal, а також припинення деяких податкових пільг (як у Німеччині) або введення нових податків. Попри це, конкретним чинником, який ускладнює ситуацію частини фермерів і непрямо впливає на зростання невдоволення, яке в свою чергу спонукає до протестів, очевидно є збільшення ціни на зерно на глобальному рівні.  Але часто залишається поза кадром під час дискусій той факт, що ця динаміка спричинена також й агресією Росії проти України. Завдяки погодним умовам останніх років, які посприяли в Росії вирощуванню зерна як ніколи раніше, вона постачає його на міжнародний ринок за вкрай низькими цінами і таким чином перешкоджає успіху інших гравців на ринку. 

Якщо ціни російського зерна впадуть нижче довоєнного показника, для європейських фермерів буде вкрай складно тримати рівень. Але європейський виробник чомусь вбачав проблему лише в українському зерні, яке потрапляло на європейський ринок, завдяки в тому числі і спрощеним правилам від Європейського союзу. Такі правила були введені для того, щоб допомогти економіці України, яка бореться з російською агресією. Найбільшими противниками українського зерна стали польські фермери, які блокували й досі блокують кордон з Україною і впродовж минулого року закликали уряд заблокувати допомогу Києву, допоки ЄС не змінить правила постачання українського зерна на ринок Європи. 

Кейтлін Велш, директорка глобальної програми з водної та харчової безпеки Центру Стратегічних та Міжнародних студій, дала коментар виданню Politico Europeo: «Росія використовує свій експорт харчових продуктів, перш за все борошна та зернових в якості зброї, якою можна чинити тиск». Таким чином Росія користується своєю виграшною позицією на аграрному ринку аби послабити Україну.

Зернове питання може стати політичним питанням для ЄС на двох рівнях. Перший безпосередньо пов’язаний з російською агресією: надавати перевагу українському, а не російському експорту — це повноцінна форма підтримки Києва на рівні з економічною та військовою допомогою, тож з такої точки зору, спростити потрапляння українського зерна не є чимось, що шкодить європейським фермерам. З точки зору довгострокової перспективи, весь агропромисловий комплекс може отримати вигоду від позитивного впливу на глобальні ціни, які у свою чергу зможуть послабити переважаючу позицію Росії. Саме тому в стратегічному плані Москви одну з головних позицій займає перешкоджання Україні використовувати порти для експорту свого зерна. 

Другий рівень включає економічні відносини: ЄС поступово і досить швидко став незалежним від російського газу, але на жаль ця формула не спрацювала для зернового ринку. Наприклад, Іспанія, Італія та Франція продовжують регулярно купувати російське зерно. Ця ситуація спонукала низку країн-членів, особливо східних, вимагати Європейську Комісію ввести мито на імпорт російського зерна і це зі свого боку, звичайно, б вплинуло на російську перевагу і на підтримку України. 

Тим не менше потрібно зважати, що квота імпорту на ринку ЄС відносно невелика. Саме тому багато аналітиків вважають, що для того, щоб дійсно вплинути на ситуацію, європейські країни повинні допомогти Україні знайти канали для експорту своєї сільськогосподарської продукції на інші ринки з метою протистояння глобальній перевазі Росії в країнах з низькими доходами.

Про це безпосередньо говорять й у Києві. Тарас Качка, заступник міністра сільського господарства, наголосив, що Україну треба «повернути на її традиційні ринки країн третього світу, аби натиснути на Росію». Очевидно, що протести фермерів не пов’язані виключно з зерновим питанням, але очевидно також і те, що вони вплинуть на те, як Європа вирішить питання цих протестів, а також на більш глобальний і значущий рівень підтримки Києва.

Переклад Катерини Коваленко

Non si interrompe un’emozione, figuriamoci la Soncini!

X

Linkiesta senza pubblicità, per gli iscritti a Linkiesta Club

Iscriviti a Linkiesta Club