На правильному шляхуСтратегічна робота європейських країн для кращого сполучення України з ЄС

Розвиток інфраструктури, що з'єднує Європу з Києвом, має вирішальне значення для забезпечення інтеграції країни-кандидата до країни-члена ЄС: від пересування біженців до торговельних відносин

Unsplash

Десята година ранку, і лавина портфелів, рюкзаків і сумок наповнює перони в Раві-Руській на українсько-польському кордоні. Близько двохсот людей зайняті переміщенням своїх речей з потяга, яким вони прибули до Львова, на потяг, який відвезе їх до Варшави. Подорож триває близько десяти годин, але на півдорозі переривається на годину: українські потяги, власне, сконструйовані таким чином, щоб їздити коліями, які відрізняються від стандартної колії Євросоюзу. Таким чином пасажири змушені подорожувати двома різними потягами і затримувати своє прибуття до польської столиці (а також тягати свої валізи на станції Рава-Руська).

Залізничний маршрут, який не використовувався майже двадцять років, знову запрацював в жовтні минулого року — це крок до спрощення подорожей між Європейським Союзом та Україною. Однак проблема полягає в тому, що на кордоні українські поїзди змушені зупинятися, оскільки вони не можуть рухатися коліями сусідніх країн. Проблема ускладнюється, коли йдеться про перевезення товарів, які доводиться розвантажувати і перевантажувати на різні транспортні засоби.

У цьому плані для України є два можливих рішення. Перше – перебудувати залізничну мережу, щоб адаптувати її до європейської (технічно просте, але дороге рішення з точки зору витрат і часу), а друге (технічно складний, але дешевший і швидший варіант) –  використовувати обладнання, яке дозволяє поїздам, що вже курсують, адаптуватися до іншої ширини колії. Сьогодні, схоже, що Київ зможе надати перевагу рухові другим шляхом, дякуючи Іспанії.

Іспанська залізнична транспортна компанія (Adif) підписала угоду про допомогу воюючій Україні в цьому процесі. Метою співпраці є сприяння у відновленні експорту продукції з України до ЄС для того, щоб повернути кількість та вартість експортованих товарів до рівня 2021 року. Співпраця між Мадридом та Києвом має вирішальне значення для сприяння процесу європейської інтеграції України: ефективна та сучасна інфраструктура відіграє важливу роль у забезпеченні принципу свободи пересування в межах ЄС у перспективі вступу Києва до Союзу.

Вільне пересування є частиною європейського законодавства з 1957 року (коли був підписаний Римський договір), реалізоване в 2013 році зі створенням Трансєвропейської транспортної мережі (Trans-European Transport Network, Ten-T), яка має на меті полегшити транзит товарів і пересування людей в межах Європейського Союзу і в сусідні країни для стимулювання торгівлі а отже, й економічного зростання.

Співпраця між Брюсселем та Києвом в інфраструктурній сфері розпочалася у 2018 році й інтенсифікувалася після початку повномаштабної війни, оскільки традиційні маршрути руху товарів були перенаправлені таким чином, щоб вони не перетинали територію Росії.  Таким чином, стало вкрай важливо переорієнтувати торговельні шляхи, щоб підтримати економіку всієї Європи та забезпечити її продовольчу безпеку. У цих умовах у 2022 році була започаткована європейська ініціатива “Коридори солідарності”, яка дала змогу Україні експортувати товарів на суму близько 47 млрд євро та імпортувати на 96 млрд.

Для полегшення пересування між Києвом та Європою, окрім Іспанії, активно долучилися країни, які межують з Україною, які, зі зрозумілих причин, найбільше зацікавлені у покращенні інфраструктурних зв’язків.

Крім Польщі, чеська залізнична компанія RegioJet відкрила 27 березня новий маршрут, що з’єднує Прагу з українським містом на Закарпатті Чоп через Словаччину. Поїздка триває близько тринадцяти годин і є альтернативою маршруту, який вже працює з 2021 року і який з’єднує Прагу з Україною через Польщу, і яким керує той самий оператор. Засновник RegioJet також заявив, що має намір інвестувати власні кошти для покращення послуг, які пропонуються на станції Чоп, як “подарунок для українського народу”. 

Найбільш задіяною країною у цьому плані є Румунія. На північ від Бухареста, на Дунайській рівнині, ведуться роботи з будівництва двадцятиоднокілометрової ділянки автомагістралі , яка має бути побудована приблизно за два роки. Насправді, проєкт був задуманий ще задовго до війни з метою сполучення південної частини країни з північною, яка завжди була в гіршому становищі порівняно з півднем в інфраструктурному секторі, і фінансується за рахунок європейських фондів з програми після пандемії Next Generation Eu.

У будь-якому випадку, після 2022 року проєкт набув більш термінового значення, і фактично він реалізується напрочуд швидкими темпами. Завдання полягає в тому, щоб завдяки новій ділянці автомагістралі полегшити транзит зерна з України до ЄС і транзит озброєнь у зворотному напрямку. Співпраця між двома країнами з метою покращення інфраструктурних зв’язків розпочалася через кілька місяців після початку війни з наміром відновити всі залізничні лінії, що проходять через Карпати.

У Глибокій, на румунсько-українському кордоні, було створено будівельний майданчик для будівництва інтермодального хабу (тобто центру, де вантажні контейнери з товарами перевантажуються з одного транспортного засобу на інший) для полегшення потоку товарів між Києвом та рештою Європи.

Коли ми говоримо про інфраструктуру, ми маємо на увазі не лише фізичну інфраструктуру, а й цифрову. Тут європейський рекорд, безумовно, належить Естонії (яка завдяки своїм передовим технологіям отримала назву е-Естонія), що відзначається оцифруванням послуг для громадян і вирішила поділитися своїм досвідом з Україною, створивши Академію електронного управління (e-Government Academy, eGA).

Київ вже був одним із лідерів у цій сфері, але з початком війни стало вкрай важливо оцифрувати всі записи та документи, щоб запобігти їхній втраті внаслідок бомбардувань. І допомога естонців відіграла вирішальну роль у прискоренні цього процесу. Таким чином, навіть ті, хто географічно віддалений від України, знаходять способи підтримати її у процесах інтеграції та взаємозв’язку з країнами ЄС.  Також Італія, у власний спосіб, робить свій внесок. 25 березня мер Мілана Беппе Сала передав місту Дніпро 9 автобусів Atm – першу частину подарунку, який складатиметься з 37 транспортних засобів, що будуть передані українському уряду протягом наступних тижнів.

Переклад Катерини Мички

Le newsletter de Linkiesta

X

Un altro formidabile modo di approfondire l’attualità politica, economica, culturale italiana e internazionale.

Iscriviti alle newsletter