Кодова назва останніх морських маневрів російського морського флоту “Океан” — це найбільший проєкт для флоту Кремля з моменту розпаду Радянського Союзу. Це спільні навчання з Китаєм, які триватимуть до 16 вересня і розгорнуться від Тихого океану до Арктики, від Середземного до Каспійського моря і до Балтійського моря. Владімір Путін особисто представив “Океан”. Через декілька годин після цього, очільник норвежської служби розвідки повідомив, що шпигунські та саботажні дії зі сторони Росії в Європі «стають все більш реальними». Паралельно Білорусь, військове та політичне плече Москви, розгорнула нові підрозділи та збройні комплекси на кордоні з Литвою.
Загроза, яку несе Росія та неліберальні сили Заходу виходить далеко за кордони України. І почалась вона не у вересні цього року. Здається, що європейські країни цього не зрозуміли, або щонайменше не всі. Відчуття небезпеки дуже змінюється від однієї частини континенту до іншої. Якщо в Італії, Франції, Іспанії та Німеччині політика та громадська думка дозволяють собі недооцінювати сигнали небезпеки, то Балтійські країни більше остерігаються, а отже і є найбільш свідомо оцінюють ризики, з якими може стикнутися Європа.
Невипадково Литва працює над розробкою національного плану масової евакуації, який буде закінчено у перший тиждень жовтня. Повідомлення міністерки внутрішніх справ Агне Білотаіте під час пресконференції звучить як суворе попередження для решти Європи, через те, що відбувається в Україні і навколо неї. «Війна проти України посилюється, тому країни з нашого регіону постійно піддаються гібридним атакам, а дезінформація та саботажі стали нашою новою реальністю. Ми знаходимось на першій лінії потенційної атаки, а отже захист цивільного населення став нашим пріоритетом», — зазначила Білотаіте, і додала, що кожна територіальна влада у Латвії має вже свій план евакуації, але продовження війни та збільшення російських атак змушують задуматись про необхідність національного плану.
Новина, яку повідомила Білотаіте — це частина ще більшої низки зусиль з боку Вільнюса, створені для гарантії безпеки на своїй території. У липні Сеймас, національний парламент Литви, підтримав програму запропоновану міністерством внутрішніх справ про покращення структури та оборонної інфраструктури у містах країни, до цієї програми входить також план створення нових укриттів, системи оповіщення та новий мобільний додаток. Литва збирається витратити на це 285 мільйонів євро.
Зусилля Литви підтримуються її балтійськими сусідами. Міністр внутрішніх справ Латвії Ріхардс Козловскіс пояснив, що його країна працює над створенням безпечних укриттів у підземних будівлях: «Наразі в Латвії нараховується приблизно 5 тисяч підземних будівель. Ми плануємо, що ці приміщення будуть готовими до використання вже в листопаді». А уповноважена з надання допомоги та управління кризовими ситуаціями в Єстонії, Туулі Раїм, нагадала, що всі країни в регіоні повинні бути готовими до убезпечення своїх громадян у випадку прямої атаки: «Нам необхідно готуватись до найгіршого розвитку подій».
Литва, Естонія та Латвія терпіли понад 50 років радянську окупацію. І сьогодні агресивність уряду Москви та її імперіалістичні амбіції виглядають для них як потенційне джерело екзистенційної загрози. Саме тому вже більш, ніж два роки міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс, є одним з найбільш впливових та активних європейських політичних представників які заявляють про бездіяльність Заходу та НАТО проти Росії, а також про байдужість, не дозволяючи Україні використовувати зброю союзників як вона вважає за потрібне.
У спеціальному випуску Linkiesta Paper, що вийшов з нагоди другої річниці війни в Україні, Вікторія Лапа, наукова співробітниця італійського університету Бокконі писала наступне: «Анексія Криму в 2014 році Росією стала переломним моментом для оборонної стратегії Вільнюса. Перш за все, саме в цей рік Литва збудувала “Незалежність” — плаваючий термінал зі скрапленим природним газом (СПГ), розколовши таким чином монополію Газпрому щодо постачання газу в країну. А по-друге, вже в 2014 році Литва почала готувати своє населення до цивільного спротиву в разі окупації. Того ж року, литовське міністерство оборони роздало тридцять тисяч копій примірника, в якому описувалися дії громадян у випадку російського вторгнення».
До кінця цього року інвестиції Вільнюса в оборону складуть приблизно 1 мільярд євро, це 2,71% ВВП. Витрати, які повинні будуть модернізувати армію та дозволять закупити нові збройні комплекси. Після чого в 2025 році бюджет на оборону повинен вирости ще на 300 мільйонів євро. Але війна, з якою Литва вже має справу — це гібридна війна. Під час пресконференції, міністерка Білотаіте сказала, що інформаційна безпека стала абсолютним пріоритетом через збільшення російських атак на цифрову інфраструктуру. У лютому, наприклад, збройні сили Литви помітили, що до їхньої інформаційної системи увійшли проросійські хакери, відомі як Just Evil. Того разу вони не викрали секретної інформації і не завдали якихось серйозних збитків. Але цей випадок змусив Національний центр з кібербезпеки вимкнути три сервери і активувати оновлення всього апарату національної інформаційної безпеки.
Різниця з країнами західної Європи очевидна, в першу чергу це антропологічна та культурна різниця, а вже потім політична. Географічний фактор присутності Росії за декілька кілометрів дійсно підсилює відчуття небезпеки. Але те, як Литва кожного дня готується до боротьби з загрозою, яка наступає з Москви, могло б стати уроком із самооборони. Було б непогано якби Європа взяла собі Литву за приклад.
Переклад Катерини Коваленко