Нові викликиОборонні проблеми ЄС, президенство Трампа та ймовірні рішення від Драґі та Летта

Нове дослідження журналу Foreign Affairs виявило структурні недоліки, які роблять Європейський Союз вразливим до зовнішнього тиску. Особливу увагу привертає вплив нової зовнішньої політики США. Президент Європейської Ради Антоніу Кошта підтверджує, що для подолання цих викликів необхідна тісна співпраця між країнами-членами

AP/Lapresse

Після повернення Дональда Трампа на пост президента США, його адміністрація оголосила про намір переглянути відносини з ЄС. Трамп вже анонсував підвищення мит на європейські товари до 10%, аргументуючи це значним дефіцитом торгівлі (понад 200 мільярдів доларів у 2023 році). На тлі цих загроз Кошта запросив лідерів ЄС на перше неформальне засідання для обговорення нових стратегічних реформ. Президент наголосив, що дезорганізована оборонна політика та недостатнє використання економічного потенціалу європейського ринку піднімають європейські ставки. Дослідження Еріка Джонса і Матіаса Матійса у Foreign Affairs підтверджує цю думку.

Проте на європейській орбіті вже обертаються нові ідеї: ще минулої осені Енріко Летта та Маріо Драгі представили доповіді, присвячені конкурентоспроможності ЄС. Вони наголошують, що хоча Союз залишається однією з провідних економічних сил світу, він стикається зі значними структурними викликами, які загрожують його позиціям на міжнародній арені.

Серед запропонованих заходів Крістін Лагард, президентка Європейського центрального банку, рекомендувала збільшити закупівлю американського скрапленого природного газу та озброєнь. Це стало б частиною компромісу з Трампом, який, у свою чергу, погодився знизити вимоги до фінансування оборони для країн НАТО. Однак такі короткострокові стратегії, за словами Джонса і Матійса, не вирішують довгострокових проблем ЄС.

Ключовим викликом залишається реформування єдиного європейського ринку, особливо у фінансовій сфері. Значна частина заощаджень європейців зберігається у національних банках або інвестується в американські ринки капіталу. Летта і Драґі підкреслюють, що для створення справжнього спільного оборонного ринку необхідно ефективніше використовувати внутрішні заощадження. Вони пропонують створити Союз заощаджень та інвестицій, який сприятиме розподілу капіталу у стратегічні галузі, такі як: відновлювані джерела енергії, штучний інтелект і військові технології. За словами Драґі, для відновлення конкурентоспроможності Європі необхідно щороку інвестувати на 800 мільярдів євро більше.

Реалізація цих реформ вимагає як економічних, так і політичних змін. Фінансування масштабних ініціатив потребує збільшення колективного боргу, що як у випадку з пандемією 2020 року, може бути політично суперечливим питанням. На думку Кошти, така співпраця здатна знизити витрати, підвищити ефективність і залучити інвестиції, що будуть недосяжними для окремих країн-членів.

Однак найбільшим викликом залишається політична фрагментація Європи. Угорщина і Словаччина не бажають передавати більше повноважень Брюсселю, тоді як Німеччина та Франція стикаються з політичною нестабільністю. Обмежувальні фіскальні політики, представлені на 2025 рік, також обмежують можливості для збільшення державних витрат.

Якщо президентство Трампа скоротить допомогу Україні, відповідальність за підтримку опору може лягти на коаліцію на чолі з Польщею, за участі Франції, країн Балтії, Скандинавії та Великої Британії. Проте в економічній сфері лідерство доведеться брати Європейській комісії та Європейській Раді. Призначення Кайї Каллас Верховним представником з питань зовнішньої політики та безпеки може стати кроком у цьому напрямку.

Якщо рекомендації Летти і Драґі будуть взяті до уваги, то ЄС зможе не лише зберегти, а й посилити свої позиції на світовій арені. Проте, Кошта ставить правильне питання: чи готова Європа витрачати більше та діяти разом?

X