Подвійна коліяАмбітне залізничне сполучення, яке покращить зв’язок країн Балтії з Європою

870 кілометрів залізничної колії Rail Baltica сполучать Таллінн, Ригу, Вільнюс та Варшаву побудують відповідно до європейського стандарту ширини. Це дозволить не змінювати потяги і не адаптовувати вагони. Незважаючи на затримки і високі витрати, проєкт має завершитися до 2030 року

Unsplash

Початок війни в Україні та погіршення відносин із Росією підвищили стратегічне значення Rail Baltica – залізничного сполучення, яке має з’єднати Естонію, Латвію та Литву з Польщею та іншими країнами ЄС. Цей інфраструктурний проєкт покликаний скоротити час у дорозі між країнами Балтії, зменшити викиди забруднюючих речовин та полегшити транспортування товарів і переміщення людей.

Міністерство інфраструктури Естонії називає Rail Baltica «нерозривним зв’язком з європейськими мережами». Анвар Саломець, виконавчий директор Rail Baltica Estonia, заявив, що потяги зможуть розвивати швидкість до 250 км/год, тоді як нинішні потяги рухаються зі швидкістю 80-120 км/год. Час у дорозі між Таллінном і Вільнюсом скоротиться з 12 годин до менш ніж чотирьох, а ширина колії буде адаптована до стандартів ЄС, що дозволить прямі поїздки до Польщі без пересадок.

Rail Baltica – не просто інфраструктурний проєкт, а й важливий геополітичний крок у світлі напружених відносин між Брюсселем і Москвою. Країни Балтії, які межують із Росією, мають обмежені оборонні ресурси через невелику територію, відсутність природних укріплень і чисельність армій. Вони є членами НАТО, що вже розмістило тут 10-тисячний контингент і здатне збільшити чисельність військ до 200 тисяч у разі потреби. Пітер Нільсен, керівник Відділу інтеграції сил НАТО, пояснив, що Rail Baltica підвищить військову мобільність, дозволяючи пряме залізничне сполучення між Амстердамом і Таллінном. Окрім оборонного аспекту, залізничне сполучення також має культурне значення: воно допоможе остаточно розірвати зв’язки з радянським минулим і ще більше дистанціювати Таллінн, Ригу та Вільнюс від Москви.

Однак проєкт стикається з численними викликами. Його вартість зросла з 3,5 млрд євро у 2010 році до понад 20 млрд євро сьогодні. ЄС, який вважає Rail Baltica ключовим інфраструктурним об’єктом, готовий надати фінансування, але значне зростання витрат може вплинути на остаточний обсяг виділених коштів. Крім того, реалізація проєкту затягується. Його планували завершити у 2025 році, але тепер очікують до кінця десятиліття. Координаторка Європейської комісії Катрін Траутманн заявила, що основна ділянка має бути завершена до 2030 року, але чи вдасться дотриматися цього терміну, залишається під питанням. Темпи будівництва в країнах Балтії різні:

Естонія планує добудувати 50 км лінії до 2024 року (крім 21 км, що вже будуються, і 30 км, які ще на стадії тендеру); у Литві мали завершити 70 км до кінця 2024 року; у Латвії роботи почалися лише у травні 2024 року, що створює ризики затримки всього проєкту. Майбутнє Rail Baltica залежить від геополітичних змін у ЄС. Зростання популізму та євроскептицизму може поставити під сумнів фінансування проєкту, що має явний проєвропейський характер і не подобається Москві. У разі подальшого загострення відносин із Росією країни Балтії можуть виявитися неготовими до транспортних викликів, а НАТО – зіткнутися з труднощами у швидкому розгортанні військ.

Завершення Rail Baltica сприятиме інтеграції країн Балтії в ЄС, посилить європейську єдність і послабить вплив скептиків. Вагомість цього проєкту велика, а найближчі роки стануть вирішальними для його реалізації.

X