Вересневий виборчий врожайВ Італії пройшли позачергові парламентські вибори

У неділю 25 вересня італійські виборці визначилися з новим складом двох палат парламенту, після того як вкінці липня старий склад відправив проєвропейського технократа Маріо Драґі у відставку

(La Presse)

Особливих сюрпризів після оприлюднення перших результатів не відбулося, адже з серпня було очевидно, що опозиційна ультраправа партія Fratelli d’Italia (Браття Італії), яку очолює Джорджія Мелоні отримає перемогу на виборах разом з правоцентриською коаліцією до якої входять ультраправа партія Lega (Ліга) Маттео Сальвіні та Forza Italia (Вперед, Італіє!) Сильвіо Берлусконі. Питання залишалося в тому, яку кількість голосів наберуть Lega та Forza Italia! Після того, як з останньої вийшли депутати, які обімайли посади міністірів в уряді Маріо Драґі: Маріяcтелла Джельміні, Мара Карфанья, Ренато Брунетта.

У 2022 році італійські виборці вперше голосували за новою системою, яка увійшла в історію під назвою Rosatellum за іменем автора закону демократа Етторе Розато. Кількість депутатів у нижній палаті (Camera) скоротилася із 630 до 400, а у верхній паталі (Senato) з 315 до 200. Вперше за кандидатів до Сенату могли голосувати усі повнолітні італійці. За попередньою системою цей вік становив 25 років. В Італії діє виборча система змішаного типу: 37% парламентських місць обирається за мажоритарною системою, за якою країна розділена на 27 округів, 61% розподіляється за пропорційною системою, а решта 2% обирають італійці, які проживають закордоном.

Італійці, що проживають закордоном, а таких є 5,652 млн, голосують через пошту. Цього року листів з голосами виявилося аж 26% порівняно з 30,3 на попередніх виборах 2018 року.

Опустилися показники не тільки голосування через пошту, а й сама явка на вибори. Ймовірно, це можна пов’язати з тим, що італійці ніколи не голосували у вересні і багато хто ще не повернувся з відпусток. Цього року явка склала 63,9% порівняно з 72,9% у 2018 році.

На сьогоднішній день, коли підрахування голосів майже завершилося, Правоцентриська коаліція отримала підтримку 43,8% голосів в нижній палаті, з яких 26% отримала Fratelli d’Italia, 8,8% Lega та 8,1% Forza Italia. Їхні результати щодо голосування за кандидатів до Сенату складають приблизно такі ж цифри. Другою на виборах прийшла Лівоцентриська коаліція, де 19,1% отримала Partito Democratico (Демократична партія), 3,6% отримали Alleanza Verdi e Sinistra (Союз Зелених і Лівих) та 2,8% отримала +Europa, очільниця якої Емма Боніно навіть не змогла потрапити до парламенту. Депутатський мандат також не отримав Луїджі Ді Майо, ексміністр закордонних справ в уряді Джузеппе Конте та уряді Маріо Драґі, який вийшов з популістського лівого Movemento 5 stelle (Руху 5 Зірок) та балотувався разом з Демократичною партією.

Результат колишніх однопартійців Ді Майо на чолі з експрем’єр-міністром Джузеппе Конте став сюрпризом цих виборів. Якщо вкінці липня їхній рейтинг обвалився ледь не до 9%, то на цих виборах вони отримали 15,4% голосів. За оцінкою експертів визначальним у цьому результаті стали програма грошових дотацій, один з найбільших козирів M5S. Конте пропонував залишити все, як є, інші ж партії пропонували переглянути програму. Програма виплат безробітнім — reddito di cittadinanza — особливо популярна на італійському Півдні, де й досі проблема із робочими місцями є однією з ключових.

Новий, Третій Полюс, до якого увійшли дві партії Карло Календа Azione (Дія) та Маттео Ренці Italia viva (Італія жива) отримав 7,8% відсотків голосів. Коаліція, яка стартувала буквально з нуля і отримала такий результат працює над новою центриською лібер-демократичною пропозицією для італійського електорату.

Очевидно що в майбутньому лівоцентриській коаліції та ліберальним силам доведеться запропонувати нову політику для свого електорату, якщо вони прагнуть перемогти правоцентристів на наступних виборах.

Отож, Джорджія Мелоні отримала мандат від італійських виборців на формування нового уряду. Їй доведеться швидко скласти бюджет на наступний рік, план якого повинен бути відправлений до 15 жовтня до Брюсселя. Мелоні та її уряд повинні слідкувати за виконаннями усіх зобов’язань щодо фінансування італійського плану виходу з економічної кризи Європейським союзом. На плечі Мелоні також падає енергетична криза, яка ускладнилася через російську агресію.

Зазвичай зачарування італійців новими лідерами в середньому триває 18 місяців, після закінчення яких прем’єр-міністра та уряд, а цьому випадку прем’єр-міністерку, починають закидати помідорами. Першим політичним випробуванням для правлячої партії Мелоні стануть вибори до Європейського парламенту 2024 року.

Що ж чекати Україні від уряду Мелоні? Джорджія Мелоні, навідміну від своїх компаньйонів по коаліції Маттео Сальвіні та Сильвіо Берлусконі, підтримувала Україну, засудила російську агресію та голосувала за надання зброї Україні, попри те, що була в опозиції до уряду Маріо Драґі. Вона запевнила що політика Італії щодо України не зміниться. Але, чи це буде так чи ні, жоден з політичних експертів не береться цього прогнозувати, адже Мелоні доведеться управляти Італією в одній коаліції з “друзями Путіна” Сальвіні, якому російське посольство в Італії купує квитки до Москви, та Берлусконі, який в останній день передвиборчої кампанії говорив з екранів телебачення про Путіна у складному становищі, який же ж просто хотів поставити в Києві “хороших людей”. Згодом йому довелося вибачатися за свої висловлювання, а це вже спочатку говорити, а потім вибачатися — стара добра казка, яку добре засвоїли (не всі) італійські виборці.

В Європейському парламенті “Браття Італії” підтримують політику угорського прем’єра Віктора Орбана, вони навіть голосували проти, коли Європейський парламент вирішив заморозити фінансування Угорщини через порушення принципів правової держави. Проросійська позиція Орбана давно відома всім українцям. Джорджія Мелоні має також зв’язки з головним менеджером виборчої кампанії Дональда Трампа Стівом Бенноном. Тож маємо всі на те, що друзі Путіна ака друзі Мелоні можуть якось вплинути на зміну курсу підтримки України.

Le newsletter de Linkiesta

X

Un altro formidabile modo di approfondire l’attualità politica, economica, culturale italiana e internazionale.

Iscriviti alle newsletter