Атлантичні фінанси Світові лідери заговорили знову про Банк НАТО

З початком повтомасштабного вторгнення Росії в Україну світові лідери повернулися до обговорення пропозиції 2019 року створити Банк НАТО, багатосторонній кредитний інститут альянсу для інвестицій в оборону з меншими відсотками і більш довгочасною стабільністю. Такий інститут зміг би допомогти країнам-членам досягти мети у 2% ВВП військових видатків

La sede della Nato a Bruxelles
Foto: Olivier Matthys/AP

Майже через десять років після російського вторгнення в Крим, члени НАТО підтвердили свої зобов’язання щодо видатків на оборону, але цей процес просувається досить повільно. Після зустрічі в Ньюпорті, яка відбулась в 2014 році в Уельсі, лише 7 із сьогоднішніх 31 членів досягли мінімальної мети в інвестиціях, що дорівнює 2% ВВП. З такими темпами інші країни НАТО досягнуть поставленої мети лише у 2073 році, попередньо кінцевий термін був запланований на 2024 рік.

Після зустрічі в Уельсі, країни-учасниці досягли певного прогресу у зміцненні Альянсу, але його виявилося недостатньо. Члени НАТО розмістили свої сили в центральній і східній Європі і почали інвестувати в необхідні для оборони структури. Альянс виглядає більш сильним та краще підготовлений до протистояння з Росією, ніж 9 років тому, незважаючи на політику Дональда Трампа. Попри очевидний прогрес проблеми на структурному рівні залишилися. 

Деякі країни-члени НАТО несуттєво збільшили свої інвестиції, які не зуміли вплинули на вагомі зрушення і не вирішили існуючих важливих проблем. Вторгнення Росії в Україну, її зловмисні дезінформаційні кампанії та кібер атаки вимагають відповідних дій. Паралельно з російською агресивною кампанією Новий китайський шовковий шлях і його глобальні амбіції зробили членів НАТО ще більш вразливими.

Питання витрат на оборону — це перш за все політична тема, а не економічна, саме тому багато хто з країн вирішив подати свої альтернативні пропозиції. Йдеться про створення багатостороннього кредитного інституту Альянсу, а саме Банку НАТО. Якщо проєкт втілиться у життя з відповідним фінансуванням, то його існування може кардинально змінити розклад карт на столі. 

Роберт Мюррей, доцент зі стратегії і лідерства в Університеті Джона Гопкінса недавно підтримав цю пропозицію, опубліковану в Financial Times. Такий банк допоміг би зекономити країнам мільйони євро на закупівлі ключових інструментів і зміг би запропонувати Альянсу заохочувані відсотки на кредити, розблокувавши таким чином застій в інвестиціях. Банк НАТО міг би також внести нову лінію фінансування зі значно довшим терміном повернення державних кредитів, ніж стандартні терміни.

Ідея виникла 4 роки тому, коли сам Мюррей перебував у складі інвестиційної команди НАТО з оборони, працював з чиновниками й інвестиційними банками, щоб створити нову модель. Перша пропозиція надійшла в 2019 році і змогла зацікавити деяких членів та зокрема офіс Генерального секретаря.

Але ідея Мюррея отримала не лише позитивні відгуки. Противники заснування банку НАТО аргументували свою позицію занепокоєнням щодо колективного боргу і низьких відсотків, через які ця ідея не матиме сенсу. З того часу багато що змінилось: Європейська комісія збільшила свої фонди для програми Next Generation Ee, в Європі зросла інфляція.

За створення банку НАТО також відкрито виступив Центр американського прогресу, аналітичний центр з штаб-квартирою у Вашингтоні. В одній зі своїх доповідей, опублікованих інститутом в 2021 році, йшлося про зменшення видатків країн НАТО на оборону, що автоматично привело до зменшення власної військової потужності після Холодної війни. 

Після російського вторгнення в Україну країни-члени повернулися до обговорення ідеї про банк НАТО. У випадку фінансування інституції членами НАТО, він би зміг запропонувати нижчі відсотки з інвестицій і зміг би дозволити стабільне фінансування на довгий строк. Очевидно інституція змогла б досягти кредитного статусу рівня потрійної А, на користь трьох чвертей членів НАТО, які не досягають цього рейтингу.

Країни, які сьогодні вже мають статус потрійної А, отримали б збільшення замовлень для своєї національної оборонної промисловості. Прибічники ініціативи заявляють, що це б стимулювало створення нових ринків для оборонної технології за рахунок інновації та конкурентності. 

Банк зміг би фінансувати ініціативи спрямовані на заповнення критичних пустот, таких як модернізація інфраструктури подвійного використання, створюючи мости для підтримки перевезення важких військових транспортних засобів із Заходу на схід або інвестувати в технологію 5G.

Банк НАТО зміг би стати альтернативою для країн і регіонів, які звертаються до банків і інститутів пов’язаних з Китаєм і Росією. Він би міг стати важливим інструментом для захисту інфраструктури і зміцнення фундаментальних зв’язків для безпеки Європи з країнами, які не є членами НАТО, наприклад з Балканськими країнами. В новій ері геополітичної конкуренції Банк НАТО міг би стати ключовим інструментом.

Першим кроком для його створення могли б стати політичні переговори на найвищому рівні за участі професіоналів з національної безпеки та міністрів фінансів. Процес запуску вимагає створення і ратифікації юридичних рамок для визначення управління і функціональності банку.

На цьогорічний саміт НАТО у Вільнюсі дуже очікують всі сторони, але чи внесуть пропозицію про створення банку на порядок денний? Швидше за все ні. В будь-якому випадку, не лише європейська, а й глобальна колективна безпека та світовий порядок можуть залежати від такого рішення.

 

Переклад Катерини Коваленко

Le newsletter de Linkiesta

X

Un altro formidabile modo di approfondire l’attualità politica, economica, culturale italiana e internazionale.

Iscriviti alle newsletter