“Тихий союз” — саме так багато хто називає відносини між Великобританією і Німеччиною. Поки що ці відносини непродумані як слід і недооцінені, порівняно вже із традиційною співпрацею між Великобританією та Францією, а також між Францією та Німеччиною. Після російської анексії Криму у 2014 році відносини між двома країнами вийшли на новий рівень і значно зміцнілі після Брекзиту. Незважаючи на відновлення інтенсивного діалогу, різне бачення геополітичної загрози, відсутність відповідних політичних факторів та відмінна стратегічна поведінка стали на заваді поглиблення партнерських відносин.
Європейський блок
Сьогодні британська партія лейбористів вже натякає своїм виборцям про те, що у випадку її перемоги на наступних виборах за перші 6 місяців при владі вона спробує покращити союз з Німеччиною.
Джон Хілі, сірий кардинал міністерства оборони, заявив, що договір може бути змодельовано на основі підписаного в 2010 році історичного пакту Lancaster House між Великою Британією та Францією. Новий пакт повинен стати частиною великого лейбористського проєкту, спрямованого на відновлення відносин з європейськими союзниками. Декілька днів тому Хілі разом з Нільсом Шмідтом, прес-секретарем парламентської групи з міжнародних справ Німецької соціалдемократичної партії SPD на зустрічі, де обговорювали цю тему подав пропозицію наступну Лондону: “Союзники — це наша стратегічна сила”, — сказав Хілі, — цей договір сприятиме створенню нових робочих місць для громадян Великої Британії, зміцнить НАТО і підсилить безпеку Великої Британії”.
Перед початком заходу Шмідт висловив свої спостереження: “Потужніша співпраця в оборонній галузі між Великобританією і Німеччиною […] зміцнить безпекову політику обох країн та зможе підсилити європейський блок всередині НАТО. Ми плануємо підписати амбіційний договір між Великобританією та Німеччиною щодо оборони, безпеки та зовнішньої політики”, — підкреслив Шмідт.
Ці заяви надійшли через декілька місяців після того як Король Чарльз розхвалив Німеччину за її “рішучу” позицію щодо війни в Україні і за “прийняті рішення, про які в минулому навіть не йшло мови”. Німецьке видання Zeitenwende пише про розворот німецької оборонної політики порівняно з передвоєнним 2022 роком.
Пакт віртуозів
Згідно з позицією Лейбористської партії, підписання договору з Німеччиною може стати стримуючим фактором проти російської агресії. Сер Кейр Штармер вивчає можливість певної partnerschaft (співраця нім. мовою, примітка перекладачки) з Берліном для зміцнення робочих зв’язків. Обидві країни, Великобританія та Німеччина, мають найбільші видатки на оборону серед європейських країн членів НАТО.
Після обрання Олафа Шольца на посаду німецького канцлера, лейбористська партія почала працювати над розвитком співпраці з SPD, партією-близнюком з берлінською пропискою. Минулого літа Штармер відвідав німецьку столицю з офіційним візитом, а канцлер Шольц у відповідь зобов’язався перевищити позначку у 2% ВВП на видатки на оборону.
До договору між Великобританією та Німеччиною може увійти розробка промислової стратегії в оборонній галузі для підтримки та розвитку цього напрямку в обох країнах. Крім того йтиметься про співпрацю в галузях досліджень і розвитку технології та закупівель та про архітектуру програми із озброєння, яка посилить взаємну співпрацю між британськими та німецькими військами.
Лейбористи сподіваються, що завдяки договору можна буде досягнути максимальної співпраці між Британськими збройними силами і німецькими Bundeswehr (збройні сили Німеччини, примітка перекладачки) в повітрі, на морі, на землі, в кібер галузі та в космосі. В листі, який було надіслано в липні минулого року виданню Independent, Хілі і Шмідт спільно підкреслили цінність цієї співпраці: “Ми мали нагоду на практиці пересвідчитися у цьому, а саме дякуючи програмі виготовлення броньованого транспорту Boxer для британського війська, який був зібраний у Великобританії з використанням німецьких технологій, даних та спільної співпраці. За таким принципом будуть вироблятися й винищувачі Tornado і Eurofighter, які вже зараз виступають гарантами безпеки у Європі. Ми плануємо також покращити енергетичну безпеку за рахунок вітроенергетики offshore і досягти поставленої мети щодо клімату та безпеки”, — завершують Хілі і Шмідт у своєму листі.
Mind the gap
Але є одне але. Існує низка перешкод, які ускладнюють новий проєкт, наприклад, різниця, яку Німеччина накопичила за минули роки порівняно з Великобританією. Для Берліну 2022 рік став роком переродження на геополітичному рівні і мати справу з такою консолідованою державою як Об’єднане Королівство зовсім непросто. Дві країни мають різне бачення світу, і різне відчуття “геополітичних ризиків”, перш за все це стосується поки ще зовсім “юної” Німеччини у порівнянні з багаторічним та вагомим впливом Британії на глобальному рівні.
Наприклад, Німеччина не входить до Joint Expeditionary Force, — програми оборонної співпраці під керівництвом Великобританії, яка об’єднує 10 країн північної Європи, такі як Данія, Швеція, Нідерланди і Норвегія. Дві країни також конкурують між собою у розробці літаків винищувачів нового покоління: Лондон долучився до Японії і Італії у програмі Gcap (Global Combat Air Programme), в той час як Німеччина, Франція й Іспанія виступають партнерами в розвитку програми Future Air Combat System. Враховуючи величезні витрати на будівництво сучасних винищувачів, деякі експерти очікують, що два проєкти врешті решт об’єднаються, але наразі вони функціонують окремо.
Зараз або ніколи
Як зазначається доповіді опублікованій німецькою фундацією Friedrich-Ebert-Stiftung та англійською Royal United Services Institute (RUSI), побічний ефект від війни на європейському континенті зробив співпрацю між Об’єднаним Королівством і Німеччиною в оборонній галузі більш привабливою, реальною і необхідною у сфері європейської безпеки та зовнішньої політики. Це найспрятливіший період для того, щоб вкластися у розвиток структурних відносин. Зараз або ніколи.
Спільна повістка дня має за мету євроатлантичну безпеку і зміцнення європейського блоку в НАТО. Згідно з вищезгаданою доповіддю, сьогодні відчинилося вікно можливостей для зміцнення структурованої та спланованої співпраці, навідміну від перехідного та точкового взаємодії, характерного для минулої співпраці між країнами. Лондон і Берлін мають значний дипломатичний вплив і їх співпраця щодо будь-якої ініціативи тільки збільшить цей вплив. Окрім того, їхні спільні дії — це потужний сигнал для союзників та ворогів про те, що обидві країни в змозі працювати разом на благо Європи і сміливо дивитися в очі майбутнім викликам.
Затори на головній дорозі
Але поки що ці сором’язливі спроби залишаються лише на папері. На Даунінг Стріт засідають й досі консерватори Tories на чолі з Ріші Сунаком і не факт, що лейбористи зможуть виграти на наступних виборах, незважаючи на опитування, згідно з якими вони поки що утримують велику перевагу.
Наразі здається, що пріоритетна смуга руху зайнята іншими європейськими країнами, серед яких Італія. Під час спільних зустрічей італійська прем’єрка Джорджа Мелоні і британський прем’єр ніші Сунак неодноразово наголошували на зближенні і співпраці між їхніми консервативними партіями в оборонній галузі.
За будь-якого наступного британського уряду, поглиблення співпраці з Берліном стало б виграшною стратегією для всіх сторін, і для обох країн, і для ЄС, і для НАТО. Не виключено, що це може статися і за прем’єрства Судака, який працює над зміцненням зв’язків Лондона з європейськими й американськими партнерами, хоча й наразі він більше сконцентрувався на співпраці з Байденом, фон дер Ляєн та Макроном.
Переклад Катерини Коваленко