Під особливим наглядомУ Польщі розростається російська шпигунська мережа

Суддя польського адміністративного суду втік до Білорусі, попросивши там політичного притулку. Його звинувачують в іноземній агентурній діяльності, пов’язаною з антизахідною пропагандою Кремля

di Pavel Neznanov, da Unsplash

7 травня в місті Катовіці, приблизно за 300 кілометрів від Варшави, поліція повідомила про знахідку, а згодом про знищення пристрою прослуховування в кімнаті, де  повинна була засідати Рада міністрів польського уряду. Це місце було обрано через участь польського прем’єр-міністра Дональда Туска в конференції з економіки, запланованої в місті Катовіці. 

Ця новина з’явилась у пресі тоді, коли на перших шпальтах польських газет фігурувала історія про інший випадок ймовірного шпигунства, а саме втечі до Білорусі і відповідного запиту про політичний прихисток Томаша Шмідта, судді Адміністративного суду Варшави, який втік до сусідньої країни внаслідок за його словами “політичного переслідування”. «Суддя був офіційно у відставці на момент з’яви цієї новини після прес-конференції, яку він вирішив провести після свого прибуття до Мінська », — пояснює для Linkiesta Александра Тарка зі щоденного польського видання Rzeczpospolita.

Зараз Відділ боротьби з корупцією та організованою злочинністю національної прокуратури Польщі розпочав розслідування стосовно судді Томаша Шмідта. Його обвинувачують у шпигунстві та участі в агентурській діяльності на користь іноземної країни.

Але історія цього судді не схожа на історію традиційного шпигуна. Томаш Шмідт, ще до того як стати одним з найбільших прихильників попереднього уряду на чолі з Матеушем Моравецкі, з 2001 року працював у загальних польських судах не беручи активної участі у підтримці якоїсь конкретної політичної партії. Лише коли більшість очолила ультраправа партія Право і справедливість (PiS) він зайняв конкретну політичну позицію та почав просуватись по службі. Спочатку Шмідт потрапив до міністерства юстиції, а згодом в якості директора до юридичного офісу Верховної судової ради, інституту, який призначає суддів у Польщі. 

Його наближеність до позиції уряду Моравецького за минулі дев’ять років щоразу ставала чіткішою. У 2019 році він був задіяний у розслідуванні щодо кампанії наклепу проти польських суддів, які критикували судову реформу, яку просувала партія Качинського. Згідно з обвинуваченнями, Шмідт та його колишня дружина стали частиною цієї машини, яку запустив Лукаш П’єбяк, тогочасний віцеміністр юстиції. Так званий хейтерський скандал протягом   декількох місяців колотив польських суддів, які виступали проти нелегальної судової реформи, затвердженої партією PiS, що роками ставила під сумнів статус правової держави в Польщі. 

Але зараз від відносин, які роками пов’язували Шмідта з більшістю, здається майже нічого не залишилось. Говорить Матеуш Міковскі, журналіст видання Rzeczpospolita: «Багато речей вказують на те, що з 2015 року Шмідт мав тісні зв’язки з деякими політиками партії PiS, які в той час працювали в міністерстві юстиції. Але зараз деякі з них говорять про те, що незнайомі з ним особисто або що зустрічались лише декілька разів, інші говорять про те, що взагалі поняття не мають, хто він».

Всі ці елементи наразі є предметом розслідування прокуратури, але очевидно вона й досі не знайшла прямого зв’язку між партією PiS і втечею Шмідта до Білорусі. 

Після декількох днів очікування дисциплінарне відділення польського Верховного адміністративного суду прийняло рішення анулювати імунітет судді, відповідно дозволивши його арешт і подальше утримання під вартою та офіційно відсторонивши його від виконання своїх обов’язків. Але втеча колишнього судді, який ще декілька днів тому публікував свої фотографії в мережі Х, де він посміхається прогулюючись десь у Білорусі, виглядає більш як звичайний політичний жест. За словами Адама Боднара, польського міністра юстиції, міністерство більш схвильоване наявністю елементів, які вказують на причетність Шмідта до російської агентурної діяльності, а також тим, що у руках перебіжчика може перебувати важливий для безпеки Польщі матеріал.  

Зараз очікується видача ордеру на арешт і відповідно комунікація до Інтерполу, яка значно обмежить свободу пересування колишнього судді. Але поки що ніщо не вказує на можливу екстрадицію чи співпрацю з білоруською стороною. Як заявив самопроголошений президент Білорусі Аляксандр Лукашенка, він розгляне питання про надання політичного прихистку колишньому судді, бо «йдеться виключно про його патріотизм», уточнив він відповідаючи на запитання журналіста. 

За словами Міковського з видання Rzeczpospolita, на швидке повренення Шмідта до Польщі можна не сподіватися: «Відносини з Білоруссю погіршувались з року в рік, а зараз вони практично відсутні навіть між органами поліції. Я думаю, що він залишиться там, тому що Лукашенка та Кремлю вигідно тримати його для підживлення їхньої пропаганди. Вони використовуватимуть його допоки це їм буде потрібно, а потім позбудуться».

Якраз під час прес-конференції, яка пройшла у Мінську минулого тижня, Шмідт пояснив журналістам причини своєї втечі. За словами колишнього судді, британський та американський вплив веде Польщу до війни, абсолютно не зважаючи на інтереси справжніх поляків, які сьогодні ще досить відкриті до підтримки добрих відносин з Білоруссю та Кремлем. Шмідт говорить, що уряд під керівництвом Дональда Туска думає лише про виконання зовнішніх вказівок, замість того аби сприяти діалогу між двома країнами. Але згідно з інформацією від Oko press, історія польського судді — це звичайне завершення відносин, заснованих на антизахідній пропаганді, які будувались протягом років. 

Ще один епізод підсилив польське занепокоєння. У січні польські правоохоронні органи заарештували ще одного громадянина за підозрою у шпигунстві для Кремля. Лише через пару місяців після цього випадку поліція проведе низку обшуків у Варшаві і Тичі, за приблизно 300 кілометрів від Варшави, викривши таким чином мережу російських шпигунів, дякуючи інформації з Чехії. Згідно з заявами Польської агенції з внутрішньої безпеки (Abw), метою цієї мережі було послаблення ролі Польщі на міжнародній арені, а разом з цим дискредитація України та європейських інституцій, які продовжують підтримувати український спротив.

Минулого тижня міністр юстиції Адам Боднар оприлюднив інформацію про ще одну програму спостереження, втілену попередньою більшістю уряду. У період з 2017 до 2022 року органи різних державних агенцій Центральне антикорупційне бюроСлужба військової розвідки і Агенство внутрішньої безпеки прослуховували більш, ніж 570 людей, серед яких журналісти, політичні опоненти та місцеві громадські організації. І у всіх цих випадках агенції використовували систему спостереження Pegasus, найвідоміше шпигунське програмне забезпечення у світі, яке здебільшого використовують для боротьби з організованою злочинністю та тероризмом.

Те ж саме програмне забезпечення використовувалось в Польщі ще в одному випадку, який теж потрапив на перші шпальти. Мова йдеться про випадок, який трапився у 2017 році у польському війську, який стосувався двох жінок солдаток, що стали жертвами сексуального насильства та залякувань з боку їх вищого керівництва. У квітні цього року надійшла інформація про те, що за ними велось спеціальне спостереження з метою залякування та примушення їх забрати заяви проти жандармерії. Молодша лейтенантка Йогана Ялоча і капралка Кароліна Мархлевська протягом семи років піддавались домаганням та образам в результаті після яких їх виключили з війська. Їх прослуховувало військо з метою отримати матеріал, який би скомпрометував їхні свідчення та їхню професійну діяльність. Обох заслухають у суді в наступні місяці.

Маніпуляції зі спостереженнями — це тривожний сигнал для демократії. Зрештою, Польща залишається однією з найбільш залучених країн у російську війну, а тому залишається однією з головних цілей пропаганди Владіміра Путіна, який всіляко продовжуватиме намагатися проникнути у всі Польщі щілини, які зможе.   

Переклад Катерини Коваленко 

Le newsletter de Linkiesta

X

Un altro formidabile modo di approfondire l’attualità politica, economica, culturale italiana e internazionale.

Iscriviti alle newsletter