Молдова готується до президентських виборів, якій пройдуть 20 жовтня 2024 року. Ця ключова подія вплине на геополітичне положення цієї крихкої країни Східної Європи. Вибори відбудуться в той же день, що і референдум про приєднання до Європейського союзу, який запропонувала президентка Мая Санду з метою привернути міжнародну увагу до Кишинева.
Дані нещодавнього опитування, проведеного Intellect Group, показали, що Санду, головна представниця прозахідного крила, повинна забезпечити собі 24,5% голосів в першому турі. А проросійська опозиція, на чолі з соціалістичною партією Ігоря Додона, вирішила підтримати незалежного кандидата Александра Стояногло, колишнього Генерального прокурора Молдови, який був заарештований через звинувачення у корупції.
Стояногло очікувано повинен отримати 12% голосів, а Ренато Узатії, інший представник проросійського крила, ледь перейде поріг у 6% (але в попередньому опитуванні ця цифра сягала 11%). Відсоток тих, хто не визначився та утримався перевищує 20% від кількості опитаних, а інші проголосують за менш вагомих кандидатів.
Другий тур, результат якого стане вирішальним, складно передбачити, тому що визначальною буде кількість людей, які проголосують, а також спроможність проросійських та прозахідних представників спрямувати голоси для основного кандидата аби перемогти противника.
Перемога близьких до Москви партій може віддалити Молдову, можливо остаточно, від Європейського союзу та послабити Україну на західному боці. Ставки високі і це підтверджує новина, опублікована аналітиками організації Balkan Insight, про двох молдавських олігархів, які переховуються від правоохоронних органів у власній країні і які інвестували значні суми грошей у розповсюдження антизахідної пропаганди та в те, щоб вплинути на результати голосування.
Аналітики повідомляють, що Росія та її союзники використовують онлайн простір, аби й далі вести гібридну війну метою якої є вплинути на майбутнє Кишинева. Ліліан Карп, очільник Комісії з оборони та безпеки Молдавського парламенту, заявив Balkan Insight, що «гібридна війна в Молдові перебуває у повному розпалі, і триває вона не місяць чи два і не лише зараз під час передвиборчої кампанії» а «з початку російської агресії в Україні і її інтенсивність зростає з наближенням виборів».
Два олігархи Ігор Шор та В’ячеслав Платон за останні три місяці ймовірно інвестували цілих 136 тисяч євро аби досягти своїх цілей.Про це повідомляють експерти WatchDog.MD, аналітичної групи, яка знаходиться в Молдові та займається просуванням демократії, правильного управління та поваги до Правової держави.
Серед дописів на фейсбуці переважають, ті, в яких говориться про те, що уряд перебільшує стосовно військових ризиків, з якими може стикнутись країна для отримання політичної переваги, та ті, що применшують загрози для національної безпеки, а також дописи, які намагаються пояснити наскільки референдум про вступ до ЄС не має сенсу, бо не вплине на переговори з Брюсселем.
В доповіді від WatchDog.MD вказано також, що Росія готується до дестабілізації Молдови під час виборчої кампанії на президентських виборах та на референдумі, в той час як влада не має ефективних інструментів для боротьби з цим феноменом. За словами експертів, єдиним рішенням залишається інформувати населення про те, як розповсюджуються ці повідомлення та вказувати на фейки після того, як їх було оприлюднено.
Досвід останніх років показує, що у Європі як і в інших частинах світу, розповсюдження фейків через мережу інтернет може вплинути на значну частину громадської думки і відповідно позначитись на результатах виборів чи на популярності уряду при владі. Вкорінення популізму, настроїв проти естеблішменту та скептицизму відносно традиційних медіа, підштовхує частину населення знаходити інші альтернативні джерела інформації і не довіряти офіційним. Але результати пропаганди занепокоюють, і випадок Молдови це підтверджує.
Росія Владіміра Путіна зацікавлена затягнути Кишинів у свою зону впливу аби покінчити з експансією Брюсселя у Східній Європі і покращити свої позиції на східних кордонах України. Адміністрація Санду має полярні ідеї щодо майбутнього країни, на її популярність може вплинути критичність Молдови, другої найбіднішої країни в Європі, де рівень безробіття складає 7% і відчувається постійна вагома різниця в заробітній платні серед різних верств населення.
Серед головних козирів Кишинева — прибутки від галузі сільського господарства та гроші надіслані з-за кордону великою кількістю молдавських громадян, що були змушені емігрувати в пошуках кращого майбутнього. Зазвичай, якраз вони підтримують сім’ї людей похилого віку та дітей, які залишились в рідній країні і залежать від цих надходжень. Зростання ВВП на передбаченому рівні 2,6% в 2024 році не зможе покращити вже і так погані умови, в яких знаходиться країна, і не зможе також вирішити й досі невирішене питання Придністров’я.
Цей маленький регіон, який знаходиться у східній частині країни, самопроголосив свою незалежність від початку дев’яностих і завжди мав очільників близьких до Москви. Незалежність Придністров’я не підтримала міжнародна спільнота, після короткої війни проти збройних сил Кишинева, але його так і не вдалось відвоювати назад, тому що на його території продовжують дислокуватись війська Москви, яка не дозволить своєму союзникові впасти.
Придністров’я, як і інші окуповані Росією регіони Абхазія та Південна Осетія на півдні Грузії, залишається постійним джерелом дестабілізації для Молдови і виглядає як проблема без вирішення, якщо тільки уряд Молдови остаточно не вирішить наблизиться до Москви.
Кремль може використати фактор окупованих територій і відсоток зближеною з Москвою громадської думки Молдови аби завоювати позиції на території колишньої радянської імперії, в той час як Брюссель повинен сподіватись на європейські настрої частини молдавського населення і допомогти національній владі впоратись з загрозами, яким вона піддається.
Переклад Катерини Коваленко