Головній українській ялинці на Софійській площі в Києві бути. Але цьогоріч новорічне дерево відрізнятиметься від минулорічних. Ялинка буде штучною, 12 метрів у висоту, втричі нижчою за попередні. Мер Києва Віталій Кличко розказав, що він не дасть Путіну вкрасти Різдво в українських дітей. А тому ялинку в грудні встановлять як і зазвичай. Новорічну красуню прикрасять енергозберігаючими гірляндами, які працюватимуть від генератора, поруч не облаштовуватимуть фудкорт. Також неподалік встановлять точки для підзарядки телефонів та гаджетів. Витрати на організацію свята візьмуть на себе бізнесмени та меценати, місто не планує витрачати додаткових коштів з власного бюджету. Цю новорічну ялинку вже охрестили ялинкою незламності. Дискусії з приводу ялинки в соцмережах точаться ще з жовтня, одні користувачі виступали “за” зелену красуню, а інші вважають, що в умовах воєнного часу будь-які святкування недоречні.
Поки в Україні обговорюють ялинку, Європа вже засяяла святковими вогнями. В кожному торговельному центрі, кафе, домі почепили ілюмінацію та встановили ялинки, засяяли вулиці та головні площі. Європейці вже обирають сукні та костюми для святкування, а діти пишуть листи Санта Клаусу, Пер Ноелю чи Баббо Натале. А що ж відчувають українці, коли дивляться на цю феєрію життя і радості? Українці, які відірвані від домівок, в чию країну вдерлася жорстока війна і, які не зможуть зустріти зимові свята у сімейному колі.
Дитячі спогади про новорічні свята зберігаються на все життя. Я пам’ятаю, як тато приносив додому величезну ялинку, завжди дуже високу, встановлював її у великій кімнаті. Ми з сестрою прикрашали дерево, зачаровано милуючись кожною іграшкою. А ще робили з вати сніг. Мама метушилася, готувала святкову вечерю. Ми завжди зустрічали Новий рік у родинному колі. Думаю, як і більшість українців. Нині ж цієї можливості позбавлені мільйони. Мільйони родин розділила жорстока російська агресія. Більшість тих, хто виїхав з України до Європи – це жінки з дітьми. А малі, хоч і розуміють, що в Україні війна та все одно вони залишаються ще дітьми. Вони чекають на свята, на сюрпризи під подушкою від Миколая та яскраві пакунки під ялинкою в Новорічну ніч.
Linkiesta поспілкувалася з українками за кордоном, всі мають різні плани, але в одному жінки збігаються – діти не повинні втрачати жодної миті дитинства через російських окупантів, злодіїв та вбивць.
“Настрою нема взагалі. Вдома підготовка до свята була вже для мене самим святом, я так багато приділяла уваги декору оселі, нашому вбранню. Ми з маленькою донечкою обожнювали традицію прикрашати ялинку разом всією родиною, цей неймовірний запах та вогники… Донечка казала‚ що перш, ніж прикрашати ялинку, треба і самій причепуритися. Вчора зробила зусилля, пішла в місцевий магазин з новорічним декором. Чесно, ледь втримала сльози. Для дитини купила звісно новорічні іграшки, щоб прикрасити її кімнату в нашому тимчасовому чужому помешканні”, – розповідає киянка Алла.
Лілія з Кривого Рогу також планує святкування лише заради дитини: “Я в Італії, на острові Сардинія. Тут ще тепло, дозрівають мандарини та лимони, багато квітів та всюди зелені пальми. Вулиці і торгівельні центри вже почали прикрашати. А у мене якийсь дисонанс: тепло і Різдво, дома такого не буває. Дуже сподівалась поїхати на різдвяні свята в Україну, але тепер розумію, що подорож відміняється. Взагалі нічого не планую… Звичайно, донька отримає подарунки в ті ж дні, що й інші дітки, в садочку теж будуть влаштовувати святкові вистави. А от у мене бажання святкувати без рідних і близьких, які в Україні сидять без опалення та без світла, нема взагалі. Я не зможу веселитись, святкувати і радіти. Можливо вийдемо з донькою в ресторанчик аби потішити себе чимсь смачненьким”.
Юліана з Миколаєва розповідає свою історію: “Старший син ходить в садочок в Польщі. Тож я вирішила святкувати з дітьми так само як і поляки: 6 грудня – Миколай (бо Миколай з подарунками в цей день прийде і в садочок, тут є Миколай і Санта, Різдво святкуватимемо 25.12, сина в садочку вибрали на роль Йосипа у перед різдвяній виставі. Мені сподобалася ідея поляків про янгола, який принесе подарунки під ялинку. 31.12 зустрічатимемо Новий рік, загадуючи найголовніше бажання українців у всьому світі. Готую дітям подарунки, оздобимо маленьку ялинку та кімнату зробленими власноруч прикрасами. Підемо на святковий ярмарок в місто. Діти мають вірити в дива, дорослі в такі тяжкі часи – теж”.
Киянка Христина теж почала готуватися до свят і теж заради дітей: “Хорватський Загреб уже розпочав свій Адвент календар. Гарно прикрашено місто, святкові ярмарки, багато туристів. За останні роки Загреб постійно потрапляє до списку найкрасивіших різдвяних міст Європи. Ялинку ми не прикрашатимемо, наша залишилась дома. Подивимось на ялинку на вулиці. Стіл також накривати не будемо, не на часі. Дітям купила квитки на різдвяний потяг – там їх привітає Санта, придбала для малих поларунки ось і всі наші різдвяні свята”.
Ольга теж не готова до свята морально: “Настрою нема від слова зовсім. Я обожнюю Новий рік, але не цього року. Скажу більше, нема відчуття нового року, кожен день – це очікування, коли закінчиться ця довбана війна. Кругом краса, а тобі все одно. Дітям прикрашу кімнату, можливо, поставимо невелику ялинку, придбаю для них подарунки, а як святкувати я навіть не знаю”.
Христина каже, що вдома обожнювала свята, зараз не збирається відмовлятися від цього теж: “Планую поставити ялинку заради дитини. Знаю, вона із задоволенням її прикрашатиме. З першого числа планую повісити адвент-календар – з мішечками. Кожного дня вкладатиму маленькі подаруночки. Якось ще більше хочеться радувати дитину. Купила дещо з новорічного декору, але підбираю до того, що залишився в Києві, а вдома в нас завжди на будь-які свята було неймовірно гарно, бо я дуже люблю прикрашати дім, цікавлюся дизайном інтер’єру. Це мене рятує і тут, хоча часом дуже боляче. Хочеться додому, де затишно і гарно, де все до дрібниці продумано з любов’ю. Святкуватимемо за європейським календарем, давно вже були до цього готові, а цього року сам Бог велів, краще в одні дати з Європою, аніж з руснею”.
Українки будуть і мають зустрічати Різдво та Новий рік заради дітей і заради себе теж, а більше – заради життя як такого. Бо ж наші воїни саме через це у надскладних і нелюдських умовах зараз на фронті, аби у кожної української дитини було життя, воля і свято. І цього росіянам у нас не відняти. Тож ці свята, як і київська ялинка, стануть святами незламності, стануть нашим спротивом.