Так – реформам, ні – поступкам щодо НАТОЯк велика війна змінила настрої українців

Що українці думають про рух країни до ЄС та НАТО під час війни? Чи справедливими для українських громадян видаються вимоги ЄС щодо проведення реформ? Та кому із закордонних лідерів українці довіряють найбільше? На замовлення Центру "Нова Європа" ТОВ "ІНФО САПІЄНС" дослідив думки українців щодо цих та інших питань. Нижче пропонуємо кілька знахідок із дослідження. Матеріал друкується спільно з Європейською правдою

Unsplash

Реформи на часі
Разом зі статусом кандидата на членство в ЄС Україна отримала у червні 2022 року низку рекомендацій від Європейської комісії – перелік реформ, які необхідно провести у семи сферах для подальшого просування до членства. Попри війну Україна демонструє непоганий поступ у цьому напрямку та запровадила вже суттєву частину рекомендацій ЄС. Утім, як бачать євроінтеграцію воєнного часу громадяни?
Опитування, здійснене на замовлення Центру “Нова Європа”, показало, що українці усвідомлюють: проведення реформ є центральним елементом інтеграції держави до ЄС. Так, майже 40% громадян вважають, що Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС завдяки прогресу в цьому напрямку – здійсненим реформам. Українці вже не вперше демонструють далекоглядність та відданість реформам.

У 2021 році, відповідаючи на опитування Центру “Нова Європа”, 67% громадян зауважили, що Україні важливо продовжувати проєвропейські реформи, навіть якщо ЄС не надаватиме державі перспективу членства. Тепер, коли Україна отримала європейську перспективу та статус кандидата, українці не бажають зупинятися на досягнутому – 73% громадян вважають правильним, що ЄС виставив Україні вимоги про виконання реформ, без яких не може бути відкриття переговорів про вступ до ЄС. І тоді як частина опитаних зауважують, що ЄС має бути поблажливішим до України у питанні реформ через війну, 47% впевнено стверджують: реформи – в інтересах самої України, і ЄС має вимагати їх виконання якомога швидше. Ці дані свідчать про те, що громадяни свідомі того, що вступ до ЄС не є самоціллю, а європейська інтеграція є інструментом впровадження найкращих європейських стандартів та практик в Україні. Зокрема, важливою є сфера антикорупції – посилення зусиль України на цьому напрямку, включно з призначенням керівників САП та НАБУ, є однією із семи рекомендацій Єврокомісії. Згідно з опитуванням, більше половини населення (60,1%) підтримують тиск з боку ЄС на Україну, щоби подолати корупцію. І лише 19,5% зауважують, що наразі це не головна проблема в Україні.
Такий зріз настроїв населення має підштовхувати владу до того, щоб не прикриватися війною як способом загальмувати відповідні реформи.

При цьому здебільшого українці усвідомлюють, що якість впровадження цих реформ є важливішою, аніж швидкість. 59% громадян зауважують, що для того щоби привести законодавство України у відповідність до права ЄС, українській владі необхідно якомога краще готувати всі потрібні закони, проводити всі належні обговорення, хай навіть це забере багато часу. Думку про те, що закони потрібно ухвалювати якнайшвидше, навіть якщо потім їх доведеться доопрацьовувати, підтримує лише третина населення – 36%. Тож попри амбітні внутрішні дедлайни – як-от імплементація семи єврореформ до початку 2023 року – владі варто не забувати про якість запроваджуваних законів та дослухатися до рекомендацій експертної спільноти та ЄС, адже це – саме те, чого очікують громадяни. Яскравим прикладом є закон про відбір суддів до Конституційного суду, який парламент ухвалив за пів року після отримання Україною кандидатства, до якого, втім, є зауваження з боку Венеційської комісії та ЄС, а також української експертної спільноти.

Без НАТО чи без вас?
Настрої населення щодо вступу України до НАТО змінювались кілька разів упродовж війни. За тиждень після повномасштабного вторгнення Росії в Україну рівень підтримки цього рішення стрімко зріс до рекордних 76%. Водночас упродовж перших тижнів війни в Україні почали звучати емоційні образливі заяви на адресу НАТО, які певним чином дискредитували Альянс. А наприкінці березня 2022 року українська сторона сигналізувала про готовність почати мирні переговори з РФ, запропонувавши відмову від вступу України до НАТО в обмін на виведення російських військ з окупованих територій України. Тоді ж соціологи зафіксували зменшення підтримки вступу до НАТО до 68%. Після семи місяців війни, у жовтні 2022 року, в Україні було зафіксовано новий рекорд з підтримки вступу України до НАТО – 83%. З огляду на певну волатильність настроїв громадян, ми у Центрі “Нова Європа” вирішили запитати в українців, наскільки усвідомленим та сталим є цей вибір. Опитування показало: наразі понад дві третини українців (69%) не вважають можливим відмовитись від вступу до Альянсу в обмін на виведення російських військ з окупованих територій України. Таким чином, війна не змусила українців відмовитись від євроатлантичної інтеграції.

Водночас, згідно з опитуванням, попри війну українці оптимістичні щодо подальшого руху України до членства в ЄС – 62% респондентів вірять, що Україна зможе розпочати переговори про вступ ще до завершення війни. Більшість громадян також впевнені, що Україна стане членом ЄС у коротко- або середньостроковій перспективі: 55% українців вірять, що це станеться у найближчі 1-5 років, 27% – щойно закінчиться війна. Навіть більше, половина українців вважають, що війна стала певним каталізатором нашого руху до членства в ЄС – 55,2% респондентів думають, що Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС через війну Росії в Україні.

Скажи мені, хто твій друг
Загалом опитування Центру “Нова Європа” продемонструвало позитивне ставлення українців не тільки до європейської інтеграції нашої країни, але і до ЄС як такого. Серед усіх міжнародних організацій та об’єднань українці найбільше довіряють саме ЄС – 84% громадян.Можна припустити, що це пов’язано з тим, що, окрім економічної та гуманітарної допомоги, ЄС також проявив лідерство у сфері безпеки та оборони: надання Україні озброєнь здійснюється через Європейський фонд миру, саме ЄС започаткував тренувальну місію для українських військових тощо. При цьому українці вірять, що ця симпатія та довіра обопільні: 23% українців вважають, що Україна отримала кандидатський статус влітку цього року через те, що Україна потрібна ЄС, а 39% – що це сталося завдяки здійсненим реформам. У трійку лідерів українських симпатій до міжнародних організацій увійшли також НАТО (76%) та G7 (71%). Європейський Союз в особі Урсули фон дер Ляєн увійшов також у трійку лідерів, яким українці довіряють найбільше – 73%. Перше місце вже другий рік поспіль обіймає президент Польщі Анджей Дуда – йому довіряють 87% респондентів.Для порівняння: у 2021 році цей показник становив 52%. На другій позиції – президент США Джозеф Байден (79%). Загалом можна говорити про суттєве зростання довіри до закордонних лідерів порівняно з 2021 роком.

Водночас можна зробити припущення, що трійку лідерів міг би дещо посунути колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, до якого українці ставляться з великою теплотою. Прикметно, утім, що новий голова британського уряду Ріші Сунак обіймає четверту позицію – йому довіряють 64% українців.
Ці дані можуть свідчити про те, що українці свідомі того, що підтримку Україні в умовах повномасштабного вторгнення надають держави, а не персонально їхні лідери. І тому Велика Британія залишатиметься другом для України, незалежно від того, хто очолюватиме уряд.

Путін та Лукашенко – закордонні лідери, яким українці вже другий рік поспіль найбільше не довіряють – 97% та 94% респондентів. Велика частка українців не довіряє також Сі Цзіньпіну (73%) та Віктору Орбану (69%) – порівняно з 2021 роком відбулося зростання недовіри до цих лідерів утричі.Українці також стали менше довіряти Реджепу Ердогану (рівень недовіри зріс на 27%) та Еммануелю Макрону (на 14%). Ймовірно, у 2022 році рівень довіри до закордонних лідерів залежить від того, які заяви вони роблять щодо російсько-української війни та яку допомогу надають їхні країни.

Автор: Маріанна Фахурдінова, аналітикиня Центру “Нова Європа”
Публікацію “Дипломатія воєнного часу. Що думають українці про рух України до членства в ЄС” було виготовлено за підтримки ЄС в рамках проєкту EU4USociety, що фінансується ЄС і реалізується Міжнародним фондом “Відродження”. Думки та коментарі, викладені у цій публікації, є думками авторів та не обов’язково відображають позицію ЄС, EU4USociety і Міжнародного фонду “Відродження”.

Le newsletter de Linkiesta

X

Un altro formidabile modo di approfondire l’attualità politica, economica, culturale italiana e internazionale.

Iscriviti alle newsletter