Під новий запропонований регламент щодо захисту географічних зазначень ремісничих та промислових товарів потраплять численні зразки європейської ремісничої майстерності. Це богемський кришталь або ліможська порцеляна, а також італійські вироби, такі як муранське скло або каррарський мармур. Ця система захисту принесла великі переваги агропродовольчому сектору і повинна заохочувати ремісників і виробників, переважно малі та середні підприємства, більше інвестувати, зокрема й у розвиток інновацій. У підготовчому дослідженні Європейського парламенту підрахували, що новий регламент може принести вигоду в розмірі від сорока до шістдесяти мільярдів євро завдяки створенню близько трьохсот тисяч нових робочих місць по всій Європі. Парламент і Рада досягли попередньої згоди щодо тексту регламенту. Для остаточного затвердження залишається дочекатися лише формального схвалення.
Європейська система захисту географічних зазначень для вин, напоїв та агропродовольчої продукції – чи не найдосконаліша у світі – протягом багатьох років дає змогу захищати високоякісні продукти на території Європейського Союзу та в країнах, з якими Брюссель уклав торговельні угоди. Географічне зазначення використовується для того, щоб вказати, що продукт має певне походження і володіє особливою репутацією або якістю, пов’язаною з місцем його походження. Ця система дозволила багатьом європейським агропродовольчим компаніям розвивати свою продукцію, максимально обмежуючи можливості підробок. Разом з тим, споживачі мали змогу купувати ці продукти з більшим розумінням їхнього походження.
Вже деякий час Європейська Комісія розглядає можливість поширення цієї системи захисту на сферу ремесел і промисловості. Зокрема, на всі ті ремісничі вироби, процес створення яких є частиною мистецької та культурної спадщини Європи, такі як натуральне каміння, ювелірні вироби, текстиль, мереживо, столові прибори, вироби з дерева, скляні вироби, порцеляна та меблі.
Національні системи захисту непродовольчих товарів вже існують у більш ніж половині країн-членів ЄС, але різноманітність цих норм не дозволила поширити їхні переваги в рамках єдиного ринку. Наразі для компаній також дуже дорого подавати окремі заявки на захист продукції в різних країнах. Саме через цю різноманітність норм, після багаторічних дискусій, нещодавно Брюсселя прискорив свої темпи: наприкінці лютого Комітет з правових питань Європейського парламенту одноголосно схвалив пропозицію щодо регламенту про захист географічних зазначень для ремісничих та промислових товарів (доповідачка: німецька депутатка Європарламенту Маріон Вальсманн, Європейська народна партія). Потім, у травні, Європейська палата та Європейська рада досягли тимчасової домовленості, і тепер очікується лише остаточна згода обох інституцій, до якої вони, як очікується, повинні дійти восени.
Більш уніфікована система забезпечить споживачів більш досконалою інформацією про автентичність продукції як під час здійснення покупок offline, так і online. Нова система також дозволить поширити захист на країни, що не є членами ЄС, з якими Брюссель укладає угоди про вільну торгівлю. Як, наприклад, Мексика, яка в останньому варіанті торговельної угоди вже звернулася до ЄС з проханням визнати географічне зазначення своїх високоякісних ремісничих виробів. ЇЇ запит було задоволено лише частково з огляду на відсутність визначеної європейської нормативно-правової бази.
Регламент викликав також і певні занепокоєння в агропродовольчому світі, який стурбований тим, що цей новий нормативний план може спростити шлях до отримання європейського знаку захисту, який для ремісничих та промислових підприємств вимагатиме лише автосертифікації. Ця позиція була предметом переговорів з Європейською Радою і призвела до посилення попереднього контролю з боку країн-членів ЄС.
Більш детально це питання пояснює голова делегації Демократичної партії в Європарламенті, член Комітету з питань внутрішнього ринку та депутат у Комітеті з правових питань Брандо Беніфей: “Ця норма є важливим кроком для захисту наших ремісничих виробів. Але я вважаю, що не слід недооцінювати занепокоєння агропродовольчого сектору, і в переговорах з Європейською Радою цей аспект також був врахований, впроваджуючи більш ефективні процедури контролю. Я вважаю, що коли вдасться досягти необхідного балансу, цей механізм також може стати позитивним мультиплікатором для агропродовольчого світу. Ця тема є спільною та об’єднуючою, і з нашого боку є бажання повністю її реалізувати”.
Переклад Катерини Мички