Колись відомий італійський співак Ренато Дзеро співав: “Про трикутника ні, я не подумав. Але добре я спробую, геометрія це не злочин”. Чи може поп-пісня 1978 року, інноваційна та складна для сприйняття, як на той час, пояснити сьогоднішні торговельні потоки деяких з європейських країн до маленької республіки в Західній Азії?
Киргизстан — це одна з тих країн, в якій Італія не має свого посольського представництва. За головного в тій зоні — посольство в Астані, столиці Казахстану, дев’ятої країни в світі за протяжністю. Якби Фарнезіна (міністерство закордонних справ Італії прим.перекл.) порівнювала б Казахстан та Киргизстан за даними з експорту, то саме у Киргизстані вона повинна була б відкрити представницький офіс.
Італійський експорт до Киргизстану виріс на 178% в 2022 році і на 409% в перші три місяці 2023 року. Якщо за весь 2020 рік прибуток від експорту складав 18,03 мільйони євро, то в квітні 2023 року ця цифра сягала 45,54 мільйонів, до кінця року залишалося ще вісім місяців.
Кейс Італії не єдиний. Її показники майже ідентичні з німецькими. Німеччина навідміну від Італії має своє посольське представництво в Бішкеку, киргизькій столиці, але й так само як й Італія значно підвищила експорт до цієї країни.
Що відбувається? Невже в Киргизстані відбувся економічний бум, який стосується виключно жителів цієї країни? А може зародилася нова любов до європейських товарів вжитку, особливо до одягу, меблів, шкіряних виробів, а також промислового обладнання і електронних деталей?
За декілька тисяч кілометрів від Киргизстану знаходяться Мальдіви — невеличкий архіпелаг в Індійському океані, на південь від Керали. Це не лише туристичний напрямок. Або ж краще сказати вже не лише. Мальдіви — друга країна у світі після Південної Кореї з продажу напівпровідників. Напівпровідники — це композитні матеріали, які складаються в основному з кремнія і германія і є ключовими для виробництва чипів і мікрочипів.
Якщо вивчати географію, то часто можна натрапити на дані, які видаються дивними, наприклад, Італія є першим виробником у світі фруктів ківі, конкуруючи на одному рівні з Китаєм. Але цього разу ситуація інша, бо на Мальдівах не має покладів кремнію чи германію, і тим паче заводів з виробництва напівпровідників.
Яким же ж чином ця історія стосується Киргизстану? Стосується, бо згідно з даними аналітиків розвідки Сполучених Штатів Киргизстан, так як і Вірменія, Мальдіви, Марокко й Індія “триангулює” з Росією.
Наразі західні компанії не можуть вести торгівлю з Москвою через міжнародні санкції. З одного боку, це паралізує російську економіку і створює величезні проблеми, які по факту є: досить згадати Airbus європейського виробництва й американські Boeing у російських компаніях, які зараз змушені приземлятись без використання гальм, щоб не зношувати їх, враховуючи неможливість купити запасні частини. З іншого боку, це забирає у деяких компаній стратегічних партнерів.
Але є й ті, що триангулюють до Росії, як Киргизстан і Мальдіви (в останній за 2022 рік пройшло американських напівпровідників на суму 53 мільйони доларів в напрямку Москви). Є й ті, хто триангулює з Москви за кордон.
Це випадок Індії і Марокко, які збільшили кількість імпортованої нафти з держави, що вторглась в Україну настільки, що в ці суми важко оцінити. Тому, що нафта по суті одна і та ж, але “не забруднена” санкціями, коли продається за завищеними цінами.
Згідно з Financial Times, торгівля з Росією, яка проходить через Киргизстан створила нову економічну весну в маленькій пострадянській республіці. У 2022 році ВВП Киргизстану виріс на рекордні 13%, але не окремий випадок. До 2022 року Італія експортувала до Вірменії товарів приблизно на 155 мільйонів доларів. У 2022 році ця цифра сягнула 250 мільйонів.
Тобто до Москви можна знайти шлях. Можна вилетіти з Риму з ризиком приземлитись без гальм, а можна зробити пересадку в одній з дружніх країн, але якщо хочеться підтримувати більш менш безпечний рівень бізнесу (з нижчим заробітком порівняно з довоєнним періодом). Таким чином можна продавати фактично все що завгодно, головне пропускати це через правильну країну. Одну з тих яка, якщо говорити словами Ренато Дзеро “виступає гарантом для неї (Росії) за цю любов трошки особливу”. Проблема в тому, що ми ризикуємо впасти в її обійми наосліп, так і не помітивши, що вона— не наш тип.
Переклад Катерини Коваленко