Одна команда“Ми зробимо все задля того, щоб Україна стала членом Європейського союзу”, — заявила Роберта Мецола

В інтерв’ю для The Guardian президентка Європарламенту пояснює, що Брюссель повинен розглянути всі можливі варіанти, щоб полегшити вступ Києва до ЄС

AP/Lapresse

Роберта Мецола – перша політична лідерка, яка відвідала Київ після російського вторгнення. 1 квітня 2022 вона зустрілася з Володимиром Зеленським в оточеній танками столиці з комендантською годиною. А фото тієї зустрічі стали символом європейської політики. 

Коли йшлося про підтримку України в протистоянні Росії та її вступ до Європейського Союзу, президентка Європарламенту зважувала кожен жест, кожне слово й ніколи не відступала назад. 26 вересня в інтерв’ю для видання The Guardian, наймолодша в історії президентка Європарламенту заявила, що розраховує на початок офіційних переговорів між країнами-членами щодо вступу України до ЄС вже в грудні.

У своєму діалозі з Джульєттою Гарсайд у Брюсселі Мецола говорить про відвертий антагонізм деяких європейських держав щодо Києва, про довгі перспективи війни та больові точки розширення ЄС. Вона згадує також про вступ до ЄС Албанії та Молдови та про економічне навантаження у зв’язку з підтримкою Києва, що вимагає максимальних зусиль від усіх урядів країн-членів ЄС. 

Мецола підкреслює, що “Європейський Союз повинен прискорити вступ України та балканських країн, які вже подали заяви на членство, щоб обмежити ризик російського втручання на цих територіях”. Крім того, вона додає, що “затягування з розширенням Європейського Союзу лише підживлює націоналізм та радикальні праві налаштуваня, які спричиняють зростання екстримістських та євроскептичних настроїв. Ці настрої проникають у виборчі кампанії країн-кандидатів і це призводить до боротьби, у якій виграють або програють маніпулюючи мрією й надією на членство в ЄС”. 

На жовтень запланований саміт, на якому оцінять прогрес України в судовій реформі, боротьбі з корупцією та відкритості українських ринків. Президентка Європарламенту очікує “конкретних результатів цих зустрічей, тому що створити враження, що ми встановили цілі і терміни, яких ми не можемо досягти, стане найгіршим сигналом”. 

В коридорах Брюсселя вже давно говориться про те, що Україна, як й інші країни-кандидати, очевидно не зможе приєднатися до Євросоюзу без реформ всередині самого Євросоюзу. По-перше, інституції Брюсселя не розраховані на таку кількість країн-членів. “Модель, яку ми маємо сьогодні, не виживе з 32 чи 33 членами, в тому числі й економічно, тому ми повинні починати думати про нові адміністративні реформи вже сьогодні”, – стверджує Мецола. 

До початку війни населення України становило 44 мільйони осіб, країна мала великий сільськогосподарський сектор, а збитки від війни оцінювалися в 411 мільярдів доларів ще до руйнувань, спричинених підривом Каховської дамби. 

Крім того, Україна вже вільно веде торгівлю в межах Євросоюзу. “Первинний етап підготовки до вступу також означає доступ до фондів, доступ до університетів, доступ для студентів, можливість доступу до внутрішнього ринку, якщо ми застосовуємо імпортні та експортні тарифи. Ми роками заявляли, що Україна не може бути підключена до європейської енергосистеми. З початком війни це зайняло лише кілька днів. Зрештою, це завжди було питанням політичної рішучості”, – підсумовує Мецола. 

Переклад Катерини Мички

X