Без паніки Cповільнення європейської економіки — це нормально

Прогнози щодо ключових економічних показників ЄС сьогодні вселяють більшу надію, ніж в листопаді 2022 року. Це знову стосується традиційно слабких країн, таких як Іспанія та Італія. Критика Європейського центрального банку щодо підвищення відсоткової ставки допомогла зупинити інфляцію

Unsplash

Європейська економіка гальмує, а разом з нею й італійська. Вже починають відчуватись наслідки середнього періоду інфляції, який спровокував зменшення споживання, а також закінчення періоду дії штучно спровокованих нерозумними рішеннями бульбашок, наприклад таких, як італійська програма Superbonus. Як завжди трапляється у таких випадках, статистику використовують для підтримки власних наративів і ця ситуація грає на руку тим, хто мріє про занепад Заходу і Європи, а особливо європейської технократії, хто вболіває за групу Brics, хто вважає, що «санкції проти Росії шкодять більше нам, ніж їм». Такі наративи крокують поруч із занадто короткою пам’яттю виборця. Тож буде корисно зробити крок назад і нагадати, про що думали рік тому в кабінетах Брюселя щодо ВВП, інфляції та економіки взагалі.

Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну і перших стрибків цін на енергоносії, Європейська комісія передбачала дуже сильне сповільнення росту порівняно з 2022 роком, в якому відбувся економічний постковідний стрибок. Півтора роки тому навесні згідно з прогнозами, ВВП мав підвищитись лише на 2,4% в Італії і на 2,7% у всьому ЄС. Влітку прогнози ЄС залишились стабільними, в Італії ж фактичний показник покращився на +2,9%, попри те, що в обох випадках це була песимістична реакція, насправді в кінцевому підрахунку ВВП виріс на 3,7% в Італії і на 3,4% в ЄС.

Вкінці 2022 року квартиранти офіційних кабінетів у Римі почали хвилюватись за наступний 2023 рік. Якщо безпосередньо перед російським вторгненням італійський ВВП мав би вирости на 2,3%, влітку прогнози значно погіршились і опустились до +0,9%, а згодом до +0,3%, такий же показник передбачали для ЄС восени. Тим не менше здається, що після покращення перспектив першої половини 2023 року забулось те, про що говорили попередньо. А тобто коли вкінці минулого літа ціна газу на біржі Ttf в Амстердамі пробила стелю в 300 євро за мегават за годину, а інфляція в жовтні досягла майже 12%. Наприклад, на сьогоднішній день квоти на газ впали нижче 35 євро за мегават за годину. Можливо також і через цю загальну амнезію теперішнє гальмування економіки призводить до занепокоєння.

pastedGraphic.png

Дані Європейської комісії, прогнози на поточний рік

Але все ж чинні прогнози для всіх основних європейських країн, незважаючи на їх редагування залишаються кращими, ніж минулого року. А для таких країн як Франція й Іспанія редагування прогнозів в гіршу сторону навіть не було.

pastedGraphic.png

Дані Європейської комісії, прогнози на поточний рік

Навіть для Німеччини, яка сьогодні стала нечуваною білою вороною в європейській економіці, прогнози десяти місяців тому були ще більш туманними. Фактично вважали, що падіння ВВП мало відбутися на рівні 0,6%, тобто гірше від 0,4% з останніх прогнозів. В Італії покращення відносне, крім певних моментів ріст по факту залишається 0,6%, враховуючи що сьогодні мова вже йде про ріст на рівні 0,9% проти +0,3%, про які говорили попередньо. Лише для Нідерландів і Польщі порівняно з осінню 2022 року є погіршення, на 0,1% і 0,2% відповідно.

pastedGraphic.png

Дані Європейської комісії, зміна прогнозів між осінню 2022 року і літом 2023 року.

Схожу динаміку можна спостерігати у випадку інфляції. У листопаді 2022 року, коли здорожчання життя в два рази відбувалось в багатьох країнах, прогнозувалося, що цього року ціни мали зрости на 6,6% в Італії і на 7% в загальному в ЄС, але в наступних прогнозах Комісії ці цифри було переглянуто зі зменшенням, перш за все для Італії, враховуючи що останні прогнози говорять про інфляцію на рівні 5,9% для Італії.

pastedGraphic.png

Дані Європейської комісії, прогнози на поточний рік

Навіть і в цьому випадку сценарій, що розкривається перед нами не такий вже і сірий, як передбачалося в період максимального песимізму.

pastedGraphic_1.png

Дані Європейської комісії, зміна прогнозів між осінню 2022 року і літом 2023 року.

Це спрацьовує переважно у найбільш важливих країнах, але не для Нідерландів і Франції. Швидше за все, як раз у Франції результати з ВВП будуть кращими в середньому підрахунку. В загальному прогнози з фундаментальних економічних понять в ЄС на сьогодні достатньо оптимістичні, порівняно з листопадом 2022 року і це стосується ще більше таких традиційно слабких країн :як Іспанія й Італія.

pastedGraphic.png

Дані Європейської комісії, зміна прогнозів між осінню 2022 року і літом 2023 року, порівняння як для показника ВВП так і для інфляції.

Можемо стверджувати, що підвищення базової відсоткової ставки Центральним європейським банком допомогло загальмувати інфляцію (навіть якщо ще не остаточно) не знижуючи ріст більше рівня передбаченого минулої осені, коли ріст ще тільки починався. Ці дані мають значення, коли йдеться про полеміку навколо відсотка ЄЦБ, який на рівні 4,5% залишається набагато нижчим від більшої кількості економік заходу. Він на 0,75% нижчий від Цетрального банку Великої Британії, на 1% нижчий від ставки американської Federal Reserve, а відсоткова ставка у Польщі, тобто в межах ЄС але не у валюті євро складає 6%, в Угорщині за Орбана він сягає цілих 13%. І щоб залишитись на орбіті країн, які так люблять антиєвропеїсти, в Росії, в якій справи ідуть “краще” від Італії, нещодавно відсоткову ставку було піднято аж до 13%, а ще в липні вона була на рівні 7,5%. А щоб сказали в Італії і Європі якби відсоткова ставка сягала такого рівня?

pastedGraphic.png

Дані Центральних банків

Дивитись на дані в більш довгостроковій перспективі, ніж політичні хроніки не запевнить тих, хто говорить про занепад Європи і не тому що боїться його, а тому що тягнеться до нього.  Але можливо це б могло стати корисним для тих, хто опускає руки, коли чує песимістичні і самокритичні наративи.

Переклад Катерини Коваленко 

 

Le newsletter de Linkiesta

X

Un altro formidabile modo di approfondire l’attualità politica, economica, culturale italiana e internazionale.

Iscriviti alle newsletter