За останні тижні з Росії до кордонів Фінляндії та Естонії прибула майже тисяча мігрантів з таких країн, як Афганістан, Пакистан, Ірак, Сирія, Ємен, Сомалі та інших. Аномальний рух, з величезним і раптовим збільшенням, який, на думку урядів балтійських і скандинавських країн, є не простим збігом обставин, а гібридною військовою операцією, організованою Кремлем. Минулого тижня уряд Фінляндії закрив транзит людей через останній відкритий прикордонний пункт пропуску, і хоча рішення Гельсінкі діятиме лише до 13 грудня, воно викликало осуд і скарги з боку Москви, офіційно оформлені у вигляді листа-скарги на ім’я посла Фінляндії, а також звичні палкі заяви речниці Міністерства закордонних справ Росії Марії Захарової.
Наплив мігрантів до Східної Європи — це не нове явище для країн, що межують з Росією, а нинішня криза дуже схожа на ту, що виникла влітку 2021 року на кордонах Польщі та Литви з Білорусією. У цьому випадку також йшлося про операцію гібридної війни, за якою стояли режими Мінська та Москви, але тоді увага ЗМІ була зосереджена на жорсткій поведінці польського уряду з мігрантами, які намагалися перетнути кордон.
З формальної точки зору, загальновизнаного визначення “гібридної війни” поки що не існує. НАТО зазвичай використовує цей термін для опису дій, що передбачають “комбіноване використання звичайних і нетрадиційних (в тому числі кримінальних) засобів в адаптивній манері для досягнення цілей”, але цей термін залишається відкритим для інтерпретації.
Основними характеристиками для розпізнавання дій такого типу є неоднозначність операції та складність у визначенні відповідальності, що дозволяє агресору рухатися в сірій зоні між війною та миром, не розкриваючи відкрито намірів своїх ворожих дій і гарантуючи собі завісу невизначеності, яка дозволяє заперечувати свою причетність навіть у випадку очевидності доказів.
Під цей опис підпадає мілітаризація міграційних потоків, а також дезінформаційні кампанії, кібератаки, саботаж стратегічної інфраструктури, маніпуляції з енергетичними потоками та іншими сировинними ресурсами. Гібридна війна є частиною modus operandi режиму Владіміра Путіна, в якому операції різного роду і масштабу проводяться не лише проти європейських країн, але й проти США, Кавказу, Близького Сходу та Африки. 
AP/Lapresse
На початку цього року Італія також зіткнулася з хвилею мігрантів, кількість яких досягла піку кризи біженців 2015 року. Італійський уряд прямо звинуватив групу Вагнера у збільшенні потоків мігрантів, які намагаються перетнути Середземне море, хоча жодних доказів чи свідчень, які б підтверджували цю заяву, не виявлено.
Використання мігрантів як зброї – одна з найбільш підлих тактик: вона полягає у маніпуляції відчаєм людей для морального шантажу країни, яку хочуть дестабілізувати. Це операція обману і насильства. Згідно з реконструкціями подій, режими в Москві та Мінську обіцяють мігрантам можливість потрапити до європейських країн, переправляючи їх з Близького Сходу та Африки до своїх країн.
Під час розслідування кризи 2021 року на польсько-білоруському кордоні з’ясувалося, що деякі туристичні агенції в Іраку пропонували “туристичні поїздки” до Білорусі за спрощеними візами, організовуючи рейси Багдад-Мінськ та з інших іракських міст, використовуючи білоруську національну авіакомпанію. Інші рейси були організовані з вильотом з Туреччини та Сирії.
За свідченнями деяких курдів-іракців, опитаних Lrt (громадське телебачення Литви), ці туристичні агенції говорили людям, що перетин кордону ЄС з Білорусі є законним, і що як тільки вони досягнуть місця призначення, їх супроводжуватимуть автобуси до кордону, звідки вони зможуть потрапити до Польщі або Литви просто пішки через ліс. Але нікому з них не було сказано, що після відмови Польщі, не буде ніяких умов для того щоб якось повернутися.
Подібна історія повторюється вздовж російсько-фінського кордону, але цього разу ми перебуваємо на порозі зимового сезону в одному з найхолодніших регіонів світу. Прикордонна поліція Фінляндії повідомила, що мігранти прийшли до кордону пішки або приїхали на дитячих велосипедах, в одязі, непридатному для температури до 25 градусів нижче нуля.
AP/Lapresse
“Це свідчить про те, що вони, ймовірно, прибули сюди не самостійно, а з допомогою якоїсь організованої групи в Росії”, – заявив пресі капітан Тімо Марчезе зі штабу Лапландського прикордонного округу, зазначивши, що найближче велике місто на російському боці– це Мурманськ, розташований за двісті сорок кілометрів від кордону.
Озираючись назад, деякі аналітики вважають, що, можливо, криза 2021 року на польсько-білоруському кордоні також була для Кремля способом перевірити рішучість Європи з огляду на широкомасштабне вторгнення в Україну, яке розпочалося менше, ніж через півроку після того.
Не можна недооцінювати операції гібридної війни режиму Путіна. Росія усвідомлює, що не може досягти своїх цілей звичайними військовими засобами, і прагне досягти результатів шляхом дестабілізації західних урядів і громадської думки напередодні президентських виборів у Європі та США у 2024 році.
Якщо одного Віктора Орбана достатньо, щоб обмежити або навіть поставити під загрозу прихильність ЄС до України, кремлівський режим сподівається повернутися на світову арену, не зазнавши тотальної поразки, на яку він заслуговує.
Переклад Катерини Мички