“Злочини, які були скоєні в Україні — це результат рішень прийнятих російськими лідерами. На жаль поки що міжнародні кримінальні суди не мають сили над цими злочинами. Саме тому ми плекаємо надію створити спеціальний трибунал, щоб правомірно засудити цю жорстоку агресію”, — говорить адвокатка Олександра Матвійчук, лауреатка Нобелівської премії миру 2022 року під час зустрічі “Європа присутня” — заходу організованого віцепрезиденткою Європейського парламенту та членкинею Демократичної партії Піною Пічерно у співпраці з Італійським офісом Європейського парламенту і виданням Linkiesta, під час якого зокрема обговорюється роль європейських інституцій під час конфліктів, роль демократії та прав людей.
Матвійчук виступила у приміщенні Фундації “Фокус” в італійському місті Неаполь під час заходу “Від Вентотену до Києва. Європа у світі конфліктів, демократії і прав людей”, разом з нею також виступали Юлія Паєвська, лауреатка премії Сахарова за свободу думки 2022 року від Європейського парламенту, парамедикиня захоплена в полон під час облоги Маріуполя. Зі сцени поділилася своїм досвідом роботи на першій лінії фронту та розповіла про період перебування у російському полоні. Своє відеопривітання надіслала Світлана Тіхановская, лауреатка премії Сахарова за сбоводу думки 2020 року від Європейського парламенту. До обговорення долучилися Лучія Анунціата, журналістка і політична аналітикиня, Лоренцо Гуеріні, президент Copasir (Парламентський комітет безпеки Республіки Італія), Ярина Груша, редакторка Slava Evropi (видання, яке розповідає українцям про Європейський союз українською мовою). Модерував захід Крістіан Рокка, головний редактор видання Linkiesta: “Вступ України в Європейський союз — це головне питання на порядку денному, тому що боротьба, яку ведуть українці також і наша боротьба”, — відкрив обговорення Рокка.
Перед початком виступу запрошених гостей транслювали відеозвернення президентки Європейського парламенту Роберти Метцоли, яка чудовою італійською мовою нагадала, що “війна в Україні стосується всіх європейців”, тому що це “пряма загроза нашій демократичній моделі”. Також прозвучали привітання від Генерального Консула України в м. Неаполь Максима Коваленка і Карло Корацца, директора італійського офісу Європейського парламенту, який нагадав, що: “ЄС ніколи ніколи лицемірно не назве капітуляцію України миром, тому що справедливий мир — це єдине, що допоможе уникнути наступних воєн”.
За словами головної організаторки події, віцепрезидентки Піни Пічерно: “Європа — це місце свободи і спільних прав, яких було досягнуто після падіння нацистсько-фашистської диктатури, ось чому захищати свободу українців означає захищати також і наші цінності”. Також і Світлана Тіхановская, в своєму зверненні звернула увагу на “велику відповідальність Європейського союзу задля майбутнього свободи всіх європейців”, і нагадала, що “багато білоруських громадян дивляться на Брюсель з надією на краще, мирне, благополучне майбутнє, в якому поважають кожне людське життя”.
Лоренцо Гуеріні, президент Copasir говорив про європейську безпеку. Ексміністр оборони наголосив, що російська агресія не лише ставить під сумнів незалежність українського народу, але й відкрито кидає виклик мирному простору, над створенням якого Європейський союз працював майже століття”.
“Боротьба відбувається також і в медійному просторі, — сказала Ярина Груша під час свого виступу, — галузь в якій упередження російської пропаганди проникають скрізь. Саме тому за допомогою нашого видання Слава Європі ми намагаємось наблизити Україну до Європи”.
Заключним заходом насиченої програми став “Слова Європи. Освіта, культура й інформація в майбутньому ЄС”. Цю частину модерувала журналістка Даніела Преціозі. В заході взяли участь письменник Мауріціо де Джованні, Ракелє Фурфаро (президентка Адміністративної ради Фундації “Фокус”) і Пега Мошір Пур (активіст з прав людини). Після закінченню круглого столу відбулись також артистичні заходи. Виступ Еліани Болонья Behind the Wall (Solo for Ucraina) за хореографією Марчелло Каріні і Алессандро Ієнці з театральної компанії Raizes Teatro, а також концерт італійсько-турецького піаніста Франческо Емре Таскажалі.
Матеріал підготувала Катерина Коваленко