Збилася з пуття Мелоні будує довгострокові плани на майбутнє, бо сьогоднішні виклики вона вже програла

У своїй промові під час національної асамблеї партії Fratelli d’Italia (Браття Італії) італійська прем’єрка та очільниця керуючої партії дала зрозуміти, що занепокоєна роботою уряду. Чарівна паличка популізму та совранізму втратила свою силу, тож Мелоні думає про перспективу, де її чекають Європейські вибори

Foto Cecilia Fabiano /LaPresse

Італійські журналісти так і не зрозуміли, чому їх не допустили на асамблею Fratelli d’Italia, змусивши збирати інформацію уривками та шматками з вуст тих, хто там був присутнім. Серед хаотичної інформації, яку вдалося отримати, очевидно одне — прем’єр-міністерка дуже занепокоєна роботою уряду і намагається це приховати за словами на кшталт “історія виставить нам оцінки”. Але оцінювати роботу уряду, який вступив в дію рік тому, можна і варто, наприклад обговоривши дві важливі теми, а саме бюджет і ситуацію з імігрантами.

Занадто просто перекладати всю провину за відсутність ресурсів на своїх попередників, як це робить Мелоні, звинувачуючи попередній уряд в розтраті бюджету на так званий план Superbonus зарахунок якого депутати намагалися купити довіру електорату. 

Чарівна популістська і совраністська паличка втратила свою силу вже під час першого випробування уряду, який не хоче зізнаватися в тому, що блокування суден біля узбережжя Лівії було величезною брехнею і лише дурні могли повірити в те, що такий прийом міг би зупинити епохальний імміграційний феномен. Але сьогодні Джорджа Мелоні намагається виглядати як технократка, яка дивиться далеко за горизонт, не помічаючи того, що відбувається під її носом. 

А що ж робити виборцю, який сподівався на миттєвий результат, а тепер дивиться вечірні новини, де показують довгі черги залізних шлюпок в порту Лампедузи, чого не траплялося в найбільш кризові імміграційні моменти? Прийнятий цей нерезультат, або голосувати на наступних Європейських виборах за Джузеппе Конте чи Еллі Шляйн, якщо вистачить духу вкотре змінити табір.

Здається, саме про це говорить Мелоні до своїх однопартійців на асамблеї Братів Італії, які зібрались, щоб послухати занепокоєну, але “горду” за пророблену роботу прем’єрку. Пряма мова Мелоні порівняно з минулим звучить сильно і добре пояснює її зміну: “Я не боюсь розплачуватися за помилки за короткий термін, бо мене не цікавлять швидкі рішення, чи відповіді у стилі чергової пропаганди. Яка швидко діє в комунікаційному плані, але вже через два місяці ми знову повертаємося в ту точку, з якої почали. Я прагну вирішити проблему структурним чином. Боюсь, що це величезний шмат роботи, але в кінцевому результаті ми обов’язково переможемо нелегальних перевізників”.

Після всіх голосних передвиборчих обіцянок прем’єрки, треба мати неабияку вправність аби продовжувати звинувачувати попередників та прикриватися браком необхідного часу. Окрім цього Мелоні ще й пощастило, що у сьогоднішньої опозиції не вистачає духу згадати про що говорили популісти у 2015 та у 2016 роках і до часів приходу уряду Драґі. Прем’єрка не може продовжувати уникати проблем із планом Superbonus, говорячи, що популісти завжди знали про те, що на їхні обіцянки фінансів не вистачить, але продовжували “знущатись” над фіксованим податком, топити пенсійну реформу, та голосувати за відміну на акцизи на бензин і багато іншого.

Звичайно, що через рік при владі Мелоні говорить своїм генералам, що вона та ж сама Джорджа, яка крокує “з високо піднятою головою і широко розправленими плечима”.

Звичайно, що через рік при владі Мелоні говорить своїм генералам, що вона та ж сама Джорджа, яка крокує “з високо піднятою головою і широко розправленими плечима”. І щоразу, коли вона могла сказати ні, вона це робила тому що так було правильно, навіть якщо доводилося платити ціну за ці рішення. Але все те, що брати і сестри Італії пережили, включно з наклепами на сестру Мелоні Аріанну і минулими грішками діючих депутатів — це дрібниці порівняно з тим, що їх очікує в 2024 році. Зважаючи на “спроби вибити нас із сідла з двох причин: перша — це те, що сезон закриється європейськими виборами, а друга — це те, що ми не задовольнимось  перемогою на виборах”. Досить загадкове твердження: хто має вибити Мелоні з сідла? Ця опозиція? Коли? Адже Європейські вибори — не політичні вибори. Єдиним від кого варто очікувати небезпеки — це Маттео Сальвіні, який ризикує програти Євровибори і не потрапити до нової влади, в той час, як його союзниця Джорджа тріумфуватиме разом з більшістю на чолі з Урсулую фон дер Ляєн та соціалістами.

Тож Мелоні дає зрозуміти своїм “підрозділам”, що треба пильно стежити за європейськими виборами, тому що голосувати за пропорційною системою підсилює політичну ідентичність конкретної партії, але “ обов’язок перед коаліцією вимагає певної відповідальності”.

Переклад Катерини Коваленко 

Le newsletter de Linkiesta

X

Un altro formidabile modo di approfondire l’attualità politica, economica, culturale italiana e internazionale.

Iscriviti alle newsletter