Урсула фон дер Ляєн під час свого чотириденного візиту на Балкани, а саме в Північну Македонію, Косово, Чорногорію, Сербію і Боснію і Герцеговину, заявила, що Європейський союз підтримає розвиток цього регіону через інвестиційну програму на суму 6 мільярдів євро з метою підняти економіку п’яти країн кандидатів на вступ до ЄС.
В пріоритеті інвестиційного плану галузі енергетики, інфраструктури і транспорту. Візит фон дер Ляєн відбувся приблизно за тиждень до публікації європейського досьє щодо розширення ЄС, передбаченого на 8 листопада. Мета Брюсселя чітка: наблизити економіку регіону до європейського рівня і схилити Балканські країни до проведення необхідних реформ для пришвидшення вступу до ЄС.
Програма Комісії не обмежується виключно інвестуванням готівки, а прагне відкрити багатий ринок всередині ЄС в ключових галузях таких як товари, послуги, транспорт і енергетика. Зокрема Брюссель виділив чотири напрямки, які можуть призвести до зростання внутрішнього валового продукту п’яти країн, на більш, ніж 10%: інтегрування до єдиного європейського ринку, завершення єдиного регіонального ринку, структурні реформи і європейський пакет допомоги на шість мільярдів. Аби цей план спрацював ЄС вимагає від країн проведення реформ для модернізації адміністрацій і судової системи, протистояння корупції і вирішення внутрішніх конфліктів.
Але на шляху до вступу в ЄС не всі країни знаходяться на одному рівні. Від Скоп’є фон дер Ляєн офіційно попросила визнати болгарську меншину в країні, щоб таким чином побороти протистояння офіційної Софії щодо вступу Північної Македонії до ЄС. Чорногорія, попри те, що їй не вистачає ще низки реформ, швидше за все знаходиться попереду від інших країн, в той час як Боснія і Герцеговина має ще деякі перешкоди, бо змушена вирішувати питання внутрішніх розколів (серед яких Сербська Республіка, що має сепаратистські, просербські і проросійські позиції). Новому уряду Сараєво поставили завдання конкретизувати 14 ключових пріорітетів визначених Комісією, серед них теми судової системи, конфлікт інтересів і відмивання грошей.
Звичайно, що найделікатнішою ситуацією є відносини між Косово та Сербією, на чому фон дер Ляєн ще раз чітко наголосила: нормалізація відносин між двома країнами є обов’язковою попередньою умовою, не тільки для пришвидшення процесу вступу, а й для отримання доступу до європейського інвестиційного плану. Президентка Європейської Комісії фактично повернулася до позиції, погодженої з лідерами Франції, Німеччини та Італії в рамках засідання Європейської Ради від 26 жовтня, наголосивши на умовах щодо яких Брюссель не має наміру дати задню. Приштину попросили заснувати Асоціацію муніципалітетів з сербською більшістю на власній території, в той час як Белград мусить фактично визнати суверенність Косово в рамках міжнародних організацій згідно з домовленостями в Охриді.
<<Необхідно, щоб Приштина прийняла статут Асоціацій муніципалітетів з сербською більшістю в Косово, — підкреслила Президентка Європейської Комісії. — Крім того не менш важливо, щоб Сербія почала імплементацію зовнішніх домовленостей і не гаяла часу. Домовленість в Охриді передбачає низку кроків, що включає в себе, наприклад, визнання документів й інституцій з боку Сербії. Разом з цим має бути заснована Асоціація муніципалітетів з сербською більшістю. Це необхідна попередня умова на шляху до ЄС>>.
Наразі пріоритетом Брюсселю є необхідність уникнути того, щоб сильна напруга останніх місяців не переросла в конфлікт зараз, коли геополітична рівновага надзвичайно крихка. З боку Косово надійшли сигнали про поступ, чого не можна сказати про Сербію. Президент Александар Вучич цими днями розпустив Національну асамблею, анонсувавши, що 17 грудня відбудуться вибори до нового парламенту (в тому числі і для більш, ніж 60 муніципалітетів Белграду), після сильного тиску внаслідок травневих терористичних атак. Вучич відповів фон дер Ляєн, що визнання незалежності Приштини не розглядається і що він не погодиться на жодне формулювання, яке стосується територіальної цілісності Косово, особливо коли на носі вибори. Дії сербського президента можна розглядати як такі, які спрямовані на затягування часу. Залишається й російське питання: Сербія не ввела санкції проти Москви і тісно дружить з Владіміром Путіним, що залишається великою перешкодою на шляху до вступу в ЄС.
Розгортання майбутньої ситуації залежатиме від виборів у грудні. Як повідомляє видання Balkan Insight, Вучичу доведеться мати справу з об’єднаною опозицією, до якої увійдуть представники від зелених до партії Свободи і Правди колишнього мера Белграду Драгана Джиласа і до проєвропейських центриських партій. Об’єднання цих сил відбулося внаслідок протестів, що почались після двох обстрілів у травні. Перемога опозиції (яка згідно з опитуваннями наразі пасе задніх) може сприяти інтеграційному шляху, але потрібно змінити курс, як щодо Косово, так і щодо Росії. Тим не менше це гіпотеза, яку за словами Вучича цей уряд не братиме до уваги.
Переклад Катерини Коваленко