Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто відвідав минулого тижня Москву — це була одна із спорадичних зустрічей між представниками Європейського уряду та Росією, відколи та вторглася в Україну. Результатами зустрічі стали нові домовленості щодо поставок газу та розширення ядерної АЕС Пакс, які вкотре продемонстрували міцні відносини між Будапештом і Кремлем. Сіярто, який лише два місяці тому відвідав Білорусь, зустрівся з російським віцепрем’єром Алєксандром Новаком і генеральним директором державної ядерної компанії Росатом Алексеєм Ліхачьовим.
Здається, що новина, поширена в соцмережах представником угорського уряду не приховала певного задоволення: «Ми досягли домовленостей про внесення змін в договір з будівництва та фінансування розширення АЕС Пакс. Незважаючи на війну і на санкції, технології встигли значно змінитися, тож договори вимагають внесення правок. У нас були дуже довгі переговори, щоб досягти домовленостей щодо всіх необхідних питань».
Тож обидві сторони розблокували роботу з розширення ядерної АЕС Пакс — проєкту, довіреного російській державній компанії Росатом. Він передбачає будівництво двох реакторів типу Vver da 1,2 гігават, окрім вже існуючих чотирьох реакторів, які багато років припадали пилом. Договір передбачає, що Будапешт зможе купувати більше газу порівняно з погодженими об’ємами за контрактом 2021 року.
Після санкцій, які Брюсель ввів в останні місяці, поставки російського газу в Європу взагальному знизились на 13 відсотків, а деякі країни взагалі змогли повністю позбавитись залежності від Москви. Тим не менше, Угорщина невипадково продовжує імпортувати з Росії 85 відсотків газу і вісімдесят відсотків нафти. Будапешт вже отримує 4,5 мільярдів кубометрів газу в рік і зміни в договорі дозволять за необхідності купувати ще більше. Газ буде постачатись через газову трубу TurkStream.
В той час як Європейський союз робить надзусилля аби економічно ізолювати Кремль, угорський прем’єрміністр продовжує зміцнювати відносини з другом Путіним. І зараз лідер Fidesz, якому вдалось заблокувати внесення ядерного питання до європейських санкцій , пожинає плоди, отримавши покращення умов на постачання енергоносіїв. Потискання рук, подяки за вдалі домовленості відбуваються так, ніби Росія не розпочала війну у Європу після сімдесяти років мирного життя.
Реакція Києва не змусила себе чекати: «Якщо ви бачили, як росіяни відрізають голову українському солдату, то угорці платять за ніж, яким ту голову відрізають», заявив Politico Олег Устенко — радник з економіки Володимира Зеленського.
Але Орбан розігрує ще більш важливу гру. Лідер єдиної “виборної автократії” в Європейському союзі працює на різних напрямках з метою отримати якнайбільше вигоди з відносини з “царем”, підвищивши таким чином ставки для Брюселя. Європа в цей час продовжує тиснути на Будапешт через внутрішні закони.
У липні минулого року Європейська комісія передала справу Угорщини Верховному суду ЄС через закон, який забороняє “просування гомосексуальності” серед неповнолітніх в соцмережах і в школах. Будапешт звинувачують в порушенні норм внутрішнього ринку ЄС щодо вільного надання послуг та основних прав осіб, а також цінностей ЄС.
Угорська норматива, яка дуже схожа на закон підписаний у путінській Росії, повністю протилежна правам, прописаним у статуті ЄС. Вважається, що саме вона стала причиною збільшення кількості злочинів ненависті в Угорщині проти представників ЛГБТ меншин. До заклику Єврокомісії долучилися 15 інших європейських урядів. 16 квітня закінчився термін, коли можна було заявити про свою участь в цій робочій групі.
В ній не зазначується Італія, яка й досі не бажає турбувати Орбана, залишаючись осторонь таким чином від блоку таких впливових країн, як Франція, Іспанія, Німеччина (яка долучилась в останні дні). Це невороже ставлення до Угорщини — це не новина.
Закону проти гомосексуальності (який є предметом референдуму ) послідували й інші норми, протилежні принципам Європейського союзу. Саме вони за останні місяці призвели до замороження фондів з боку Брюселя. Угорський прем’єрміністр діє згідно стратегії, яка передбачає розблокування частини заблокованих фондів, ґрунтуючись в основному на праві вето в питаннях міжнародного значення. Декілька місяців тому Угорщина використала своє право вето і заблокувала пакет допомоги Україні та нормативу щодо податків компаній Big tech. В останні тижні, наслідуючи приклад Туреччини, Угорщина взяла павзу щодо прийняття запиту Фінляндії і Швеції на вступ до НАТО.
Формально Угорщина ще не дала зелене світло Стокгольму через критику у свій бік щодополітики, яку проводить Будапешт. Золтан Ковакс — прессекретар угорського уряду, декілька тижнів тому написав, що Швеція сіла на “уявне крісло моральної зверхності”. Прем’єрміністр наслідує крок за кроком Туреччину, повторюючи її політику щодо вступу Фінляндії і Швеції до НАТО, тому легко здогадатись, що коли турецька позиція щодо Стокгольму зміниться, це зробить також і Будапешт.
Звичайно, Орбан використовує ці ситуації аби виторгувати кращі умови від Брюселя і в той же час зміцнити співпрацю з Туреччиною і Росією. Ця стратегія все більше віддаляє Угорщину від західних демократій і зближує її з авторитарними або гібридними режимами. Джорджия Мелоні повинна б взяти це до уваги, і попри роки співпраці відмежуватися від тих, хто й досі робить справи з Путіним.
Переклад Катерини Коваленко