Коли в 2021 році під час перших демократичних виборів з часів набуття незалежності від Франції в 1960 році, Мохамеда Базума було обрано президентом Нігеру, експерти сказали, що довго він не протримається. Так воно і сталось. 26 липня після державного військового перевороту президента було заарештовано, а його уряд повалено. Нічого нового для країни, де передача влади відбувається через пролиття крові, фактично це “звичний” сценарій, який втім відкриває низку ризиків для Північної Африки, Італії, Франції і взагалі для всієї Європи.
Базума вважали одним з найбільш прозахідних лідерів в Сахелі: не випадково в грудні минулого року він відвідав Рим для зустрічі з італійським президентом Серджо Маттареллою, під час якої підкреслили про важливість стратегічного партнерства між Італією та Нігером. Партнерство, яке зараз, з приходом генерала Тчіані до влади, виглядає майже нереалістичним.
Державний переворот — це проблема не лише тепер і зараз, він матиме довгострокові наслідки. Переворот безпосередньо стосується 1600 солдатів, майже всіх французів, які прибули до Нігеру після невдалої операції Бархан в Малі і як наслідок просування групи Вагнера.
Операція з повалення Базума має сильне антифранцузьке підґрунтя і ставить під ризик життя солдатів, які там знаходяться. Ця ненависть вбачається також у звинуваченнях заколотників в тому, що Париж 27 липня посадив в аеропорту Ніамей без дозволу літак A401 (напевно, щоб врятувати тепер вже колишнього президента, який перебуває під захистом, в доброму здоров’ї та поспілкувався з Держсекретарем США Ентоні Блінкеном).
Одночасно в Ніамеї пройшли маніфестації нігерійців, які вийшли на вулиці протестувати проти перевороту. Ці акції протесту були заглушені більш чисельними акціями за кількістю учасників, до того ж агресивними, які вийшли з прапорами Росії підтримати військовий заколот. Так, це modus operandi Путіна в Африці: дати народу ілюзію, що він кращий від європейців, особливо за французів, які утримували колоніальну владу в тих зонах. Це відбулось в Малі, відбувається в Нігері, може відбутись в сусідніх Того, Беніні, Буркіні Фасо. Нігер — це останній західний форпост в Сахелі , або якщо бути точнішими, був останнім західним форпостом. Це ставить під ризик інтереси багатьох італійських компаній, і не лише італійських, які працюють вздовж однойменної річки здебільшого в енергетичній галузі.
Взагалі вся територія, яка знаходиться нижче пустелі Сахара знаходиться в кризі з тих чи інших причин — Нігеру і Малі загрожує політична нестабільність через заколотників, яких підтримує Росія, в Чаді відбувається важкий транзитний період після смерті в 2021 році президента-диктатора Ідріса Деббі, а в Судані вже більш, ніж три місяці триває політична боротьба на фоні голоду і гуманітарної кризи довжиною в сорок років.
Як завжди, відсутність спільного європейського війська зміцнює російську політику в зоні багатій на мінерали, яка потенційно могла б розвиватись.
Владімір Путін хоче показати себе африканцям як хороший лідер, граючись з зерном, продаючи його за копійки або ж взагалі даруючи його дружнім країнам у жахливій грі дай-на-дай, навмисно збалансованій на користь, цього навіть і не треба підкреслювати, Москві.
Зараз в Малі і в Нігері населення вихваляє Путіна, так званого рятівника цілого континенту, розтерзаного століттями вбивствами та несправедливістю. Але що вони будуть робити завтра коли він, або хто там від нього прийде виставляти рахунок країнам, які вже в той момент будуть повністю захоплені міліціями Вагнера і не матимуть ні політичної ні військової сили, щоб протистояти їм?
Саме тому повалення Базума — це трагедія для всього західного світу. Базум був єдиним гарантом крихкого балансу, єдиним, хто вирішив прийняти французів, які відійшли з Малі, єдиним, хто говорив з Європою і Сполученими Штатами (ймовірно це саме те, що врятувало йому життя: якби заколотники його вбили, швидше за все ми б зараз говорили про війну, а не про військовий переворот).
А тепер, хочемо ми того чи ні, потрібно знайти рішення, щоб остаточно не втратити Сахель. По-перше, повернути французьких військових з Бархану, або ж знайти їм інше місце перебування. По-друге, необхідно розробити стратегію, яка щонайменше дозволить західним компаніям продовжити працювати в Нігері без загрози для життя працівників і по-третє, потрібно знайти рішення, яке закриє питання тотального контролю європейської зони впливу в Африці, хоча є сенс говорити про майже невідворотну ситуацію і нове зловісне російське домінування в Сахелі.
Переклад Катерини Коваленко