Спробуй ще раз, ПедроСанчез знову став прем’єр-міністром Іспанії, але зараз починається найскладніше

Після тижнів виснажливих переговорів лідер партії Psoe знайшов спосіб, як втретє створити новий уряд. Хоча нова домовленість в уряді звучить досить суперечливо і кожна нова пропозиція має бути погоджена дуже різними між собою партіями: від радикальних лівих до правоцентристських

LaPresse

Майже через чотири місяці після виборів колишнього прем’єра Педро Санчеза було обрано знову іспанським парламентом за першого голосування з абсолютною більшістю (179 голосів). Це історичний результат, який перевищує всі отримані самим Санчезом з 2018 року до сьогодні, ставши підсумком тижнів інтенсивних переговорів з сімома різними між собою партіями, серед яких каталанська незалежницька партія Junts, що підтримала перевибори Санчеза в третій раз поспіль, в обмін на закон про амністію для людей втягнених в сепаратистські процеси. 

Домовленість уряду під егідою партії на чолі з експрезидентом Каталонії Карлом Пігдемоном, який глибоко розділив не лише іспанську політику, але й судову гілку і цивільне суспільство, може поставити в складне положення третій уряду Санчеза.

Під час виборів в червні більшість голосів отримала партія Partido Popular (Народна партія, правоцентристи), але ні коаліції правих, ні коаліції лівих не вдалось отримати абсолютну більшість. Вкінці серпня король Філіп VI зобов’язав лідера Народної партії Альберто Нуньєза Фейхо спробувати створити новий уряд. Тим не менше Фейхо не вдалось отримати вотум довіри від парламентської більшості, відкривши таким чином можливість отримати її колишньому прем’єру.

За останні тижні Соціалістична партія (Psoe), очільником якої є Санчез, змогла отримати підтримку не лише від утворення лівих Sumar, з якими він створить уряд меншості, а також і зовнішню підтримку шести регіональних автономних і незалежницьких партій (партія басків Bildu і Націоналістична партія Vasco, галіційське утворення Націоналістиний блок Galego, Канарська Коаліція і дві каталанські партії Esquerra Republicana і Junts) в обмін на важливі поступки.

Найбільш значущим є закон про амністію, якого прагнула саме партія Junts, що в разі прийняття Сенатом покладе край відкритим процесам і анулює вже винесені вироки відносно сепаратистських політиків і громадян в період з 2012 по 2023 рік. Це має стосуватись приблизно 400 людей, серед яких не лише лідер партії Карл Пігдемон, який після референдуму савовизначення Каталонії в 2017 році переїхав до Брюсселю аби уникнути іспанського правосуддя, а також й інших визначних постатей каталанського сепаратистського процесу, в тому числі мери, співробітники, директори і поліцейські, які допомагали організовувати референдум чи протестували в 2019 році проти рішень Верховного Суду відносно тих, хто просував референдум.  

Аби загальмувати прийняття закону, Народна партія вже призвела Сенат до прийняття реформи регламенту, яка подовжує час на прийняття термінових законів з 20 днів до максимум 2 місяців.  Партія Psoe вже анонсувала подання заяви до Конституційного суду, попри те, що скоріш за все від пропозиції в парламенті до фактичного вступу в дію закону про амністію може пройти багато місяців через  численні позови, які можуть спровокувати опозиційні партії і головні асоціації юристів, що вже виступили проти цього закону.

Безпосередньо Народна партія минулої неділі зібрала приблизно 80 тисяч людей в Мадриді і тисячі в інших іспанських містах на протести проти призначення Санчеза і домовленості з партією Junts, в той час як останні два тижні партія радикальних правих Vox підживлює через щільну мережу фіктивних молодіжних асоціацій формально не пов’язаних з партією, численні протести навпроти адрес осередків Соціалістичної партії у всій країні.  Найбільш численні протести відбулись на вулиці Ферраз, біля головного офісу партії Psoe в Мадриді, де в останні дні були поранені десятки маніфестантів, багато хто був заарештований. 

Крім обвинувачень опозиції і незадоволення частини іспанського населення, в наступні чотири дні уряд Санчеза має знайти спосіб прийняти запропоновані його урядом меншості рішення для партій ідеологічно дуже різних між собою, від радикальних лівих до правоцентристських. 

«Під час минулого скликання першому коаліційному уряду в історії Іспанії вдалось прийняти численні прогресивні закони, попри пандемію і війну в Україні. Вважаю, що наступне скликання буде набагато більш стабільним і продуктивним попри те, що про нього думають», згадав у виданні Politico колишній міністр охорони здоров’я Сальвадор Ія. 

Це виклик, з яким Санчез має впоратись не забуваючи, що за вікнами палацу Монклоа існує все більш розділена і поляризована Іспанія, яку закон про амністію може об’єднати лише частково. 

Переклад Катерини Коваленко