Майбутнє України Росія повинна заплатити збитки за знищене в Україні, — говорить Урсула фон дер Ляєн

Президентка Європейської Комісії під час свого виступу на Конференції з відновлення України в Лондоні пояснює: “Неможливо, щоб винуватець, який призвів до такого рівня знищення і розрухи суверенної країни не відшкодував її відновлення та реконструкцію. Саме тому ми працюємо над юридичною пропозицією до початку літньої перерви”

AP/Lapresse

За словами Фон дер Ляєн, Конференція з відновлення України, яка відбулась минулого тижня у Лондоні: “Це потужний політичний месседж світові про те, що Європа підтримуватиме Україну стільки, скільки буде необхідно. Не тільки заявами, але й конкретними кроками. Ми продовжуватиме надавати підтримку українцям і після закінчення 2023 року”. Президентка Єврокомісії запропонувала а країнам-членам виділити для України 50 мільярдів євро.

Президентка Європейської комісії у своєму інтерв’ю для італійського видання Corriere говорить: “Ми допоможемо Україні відновитися ще до закінчення війни аби забезпечити належне функціонування її економіки. Наприклад, ми допомогли відновити електричну мережу України, на знищення якої Путін кинув всі можливі засоби, але зараз вона знову працює. Відновлювати країну поки йде війна — це також важливо”.

Маємо також за мету направити на відновлення України величезну кількість вилученого у російських олігархів і держави майна, але “з юридичної точки зору це дуже складна річ”, — зізнається Фон дер Ляєн. “Наші експерти інтенсивно працюють над цим питанням, але я переконана, що з політичної точки зору, неможливо щоб винуватець, який призвів до такого рівня знищення і розрухи в Україні не забезпечив її відновлення та реконструкцію. Саме тому ми працюємо над юридичною пропозицію, яку плануємо представити до початку літньої перерви”.

На питання про мирні переговори президентка відповідає: “Ми всі хочемо миру і ніхто не хоче його більше, ніж українці. Але ми керуємось принципом — нічого про Україну без України. Україна запропонувала план із десяти пунктів і саме його ми дотримуємося як відправної точки — це дуже хороша пропозиція, українці чітко говорять, що запрошують світ покращити їхню пропозицію, але сама по собі вона вже є відправною точкою. Це добре, що є стільки багато спроб запустити мирний процес, але існують загальні принципи, які потрібно поважати”.

Урсула Фон дер Ляєн додає, що “конфлікт не має завершитися замороженням ситуації на деяких територіях України, це має бути зрозуміло для всіх тих, хто говорить про припинення вогню. У випадку існування сірих зон ніхто не захоче інвестувати в регіон, адже постійно нависатиме загроза, що конфлікт спалахне знову у будь-який момент. Ми вже пересвідчилися у цьому після 2014 року, коли військове вторгнення на Донбасі переросло у повномасштабне вторгнення. Саме тому настав час для справедливого та довготривалого миру.” 

Ми будемо й надалі дотримуватися принципу: “Нічого, що стосується України не вирішується без України. Київ сам вирішує деталі, яким чином йому досягти миру”.

Сьогодні “Китай відіграє важливу роль, він є членом Ради безпеки ООН, що саме по собі вже зобов’язує до відповідальності. Але крім цього він безсумнівно має вплив на Росію. Що стосується відновлення України, то ми запрошуємо весь світ і якби Китай долучився до нашої спільної мети — це стало потужним месседжем”.

Які ж перспективи має Україна стосовно вступу до ЄС? “Ми не говоримо про точну дату. Україна, попри війну, робить важливі реформи, яких ми вимагаємо — вони мають виконати сім кроків, два з яких вже зроблено, щодо інших пʼяти вже відчувається значний прогрес. Днями ми отримали першу доповідь на словах, але я настільки вражена тим, як у них вийшло прийняти ці реформи під час війни. Ми впевнені що це хороший фундамент для того щоб створити нове враження про Україну. Що стосується термінів, у жовтні надійде письмова доповідь від Комісії і вона визначить наступні кроки”.

Урсула фон дер Ляєн не говорить про конкретні дати: “Це залежить від того, що Україна зможе зробити по факту, а також від наших внутрішніх процедур. Ми маємо мислити як Європейський союз, як він виглядатиме після нового розширення. Ми вже почали думати над цим, бо ми говоримо не лише про Україну, а й про Молдову і західні Балкани”. Президентка Євросоюзу додає: “Чи можемо ми уявити, що через 20-30 років цей регіон не буде частиною Європейського союзу? Якщо ні, він може опинитися під російським або китайським впливом. Це саме те чого ми хочемо? Російська війна проти України — це вирішальний момент — цей регіон має стати частиною ЄС, в іншому випадку ми матимемо проблеми. Можливість, що Україна і західні Балкани не стануть частиною ЄС — не обговорюється”.

Переклад Катерини Коваленко

Le newsletter de Linkiesta

X

Un altro formidabile modo di approfondire l’attualità politica, economica, culturale italiana e internazionale.

Iscriviti alle newsletter