Нідерланди переживають (нову) фазу політичної нестабільності після відставки правоцентристської та проєвропейської виконавчої влади на чолі з прем’єр-міністром Марком Рютте. Уряд розпався через сeперечки щодо політики імміграції та права на притулок. Ще півтора роки тому, з моменту формування виконавчої влади, це питання розділило чотири політичні керуючі партії: консервативна партія Рютте і Християнсько-демократичний рух зайняли закриту позицію, а ліберали D66 і Християнський союз зайняли більш помірковану позицію.
Дострокові вибори призначені на 13 листопада можуть призвести до невтішних результатів для Нідерландів і всього Європейського Союзу. Марк Рютте, який обіймав посаду прем’єр-міністра протягом останніх тринадцяти років, вже оголосив, що піде з політики після голосування, і його відхід неодмінно вплине на стабільність політичної системи, яка й так вже страждає від чисельних проблем. Нідерландська виборча система, що базується на пропорційній системі голосування з низьким прохідним бар’єром, сприяє великій політичній фрагментації, і фактично до парламенту наступного складу можуть увійти аж двадцять партій.
Рютте, незважаючи на численні скандали, якими відзначилися його чотири уряди, був необхідним елементом для формування поміркованого керівництва і зумів витіснити популістські, екстремістські та антиєвропейські партії із залаштунків Гааги. Однак тепер все може змінитися.
Останні опитування, проведені демографічним інститутом Peil ще до падіння уряду і відставки Рютте, показали, що лідером симпатій виборців з приблизно 27-29 % голосів став Рух фермерів-громадян” (BBB), який дотримується популістської політики та заперечує існування зміни клімату.
На другій позиції з 22 % голосів перебуває Народна партія за свободу і демократію Марка Рютте, за нею йдуть праворадикали з Партії свободи Герта Вілдерса, історичного ворога Брюсселя, і Зелені, які набрали приблизно 14 % голосів кожен. Далі йдуть ліберали з партії D66, лейбористи і навіть Партія захисту прав тварин, які розділили між собою 10 % голосів. Радикально-популістський фронт також може розраховувати на антиміграційний рух JА21 та ностальгічну Соціалістичну партію з 6-8% голосів. Християнський союз та інші менші рухи не досягають 5 % голосів і схоже приречені залишитися на задньому плані.
Пропорційна система голосування, як це було в Нідерландах, повинна діяти як громовідвід проти популізму, стримуючи тенденції частини електорату. Популярність партії BBB, яка вже кілька місяців очолює протести проти планів Рютте щодо боротьби з кліматичними змінами, у поєднанні з можливим об’єднанням з радикалами на чолі з Вілдерсом може, однак, призвести до формування популістського складу уряду, здатного подолати бар’єри і залучити підтримку інших, більш опортуністичних партій. Не слід забувати, що в Нідерландах (і загалом у Північній Європі) формування урядів меншин не є рідкістю. Неоднорідність партій, представлених у парламенті, і сильні розколи всередині поміркованого фронту можуть, крім того, послабити проєвропейський фронт.
Партія BBB, яка здобула беззаперечну перемогу на місцевих виборах у березні 2023 року і отримала найбільше голосів у кожній територіальній одиниці Нідерландів, прогнозувала можливий розпад консервативного уряду до кінця року, і її прогнози виправдалися. Політолог Андре Крувель заявив періодичному виданню De Morgen, як повідомляє Brussels Time, що керівництво BBB зуміло прислухатися до потреб і бажань населення, і що перемога на виборах “була ознакою невдоволення населення”. Крувель нагадав, що консультації були наймасовішими за останні роки. Така динаміка свідчить про зміцнення позицій BBB, лідерка якої, Катрін Ван Дер Плас, заявила, що претендує на посаду прем’єр-міністра, якщо рух посяде перше місце на загальних виборах.
Опубліковані голландським періодичним виданням NRC дні, показали, що 70 % виборців BBB старші п’ятдесяти років, і більшість її прихильників не мають університетської освіти. Виборці екологічних партій, навпаки, переважно молоді та освічені, а це свідчить про те, що в країні відбувається справжнє зіткнення поколінь, коли йдеться про захист довкілля.
BBB набула популярності в соціальних мережах, пропагуючи свої наміри повернути у центр уваги потреби сільських жителів та ставши на бік тих, про кого забула глобалізація. Ця риторика характерна для багатьох європейських популістських і радикальних рухів. Критикуючи політику зменшення забруднення та викидів у навколишнє середовище, яку відстоюють голландські урядовці, ВВВ має на меті відмежуватися від політичних еліт країни, які не визнають потреб аграріїв та фермерів.
Тривожні сигнали надходять звідусіль, тому деякі експерти в останні місяці б’ють на сполох. Пітер Кліппе, редактор Brussels Report, повідомив, що перемогу BBB на виборах можна прочитати як акт ворожості голландських громадян проти технократії на чолі з ЄС.
Антиєвропеїзм – це точка зору, яку поділяє Партія свободи Вілдерса, що виступає за вихід Нідерландів з Європейського Союзу та за повернення до національних кордонів. Зокрема Вілдерс хоче закрити країну для біженців з мусульманських країн.
Ще однією спільною рисою між двома партіями є скептичне ставлення до кліматичних змін: рух виступає проти відновлюваних джерел енергії та за вихід з Паризької угоди. Вілдерс вже намагався позиціонувати себе як можливого партнера по коаліції з партією Рютте, але його пропозиції щоразу відхилялися. Харизматичний (і суперечливий) лідер популістів у минулому називав створений навколо його партії санітарний кордон, “недемократичним” і зараз має намір його прорвати.
Сильна конкуренція за голоси популістського електорату не дозволила деяким рухам, таким як права партія JA21, закріпитися в політиці, але ситуація й досі залишається нестабільною. JA21 виникла в результаті розколу “Форуму за демократію”, екстремістського і конспірологічного руху, очолюваного Тьєррі Боде, яка прагне позиціонувати себе як більш прийнятну альтернативу іншим екстремістським партіям.
Під час кампанії перед останніми місцевими виборами рух виступав проти будівництва вітрових турбін і на користь атомної енергетики, а також за обмеження кількості заявок від мігрантів на отримання притулку і за економічну допомогу фермерам і будівельному сектору. На початку червня депутат Європарламенту від групи JA21 Роб Рукен назвав ініціативу Брюсселя проти дезінформації хрестовим походом проти інакодумців і порівняв її зі своєрідним орвелівським Міністерством правди. Голландські антиєвропейці, судячи з їхнього пожвавлення, ще ніколи не були такими запеклими.
Переклад Катерини Мички
