Росія посилює гібридні атаки в Балтійському морі, Румунії, Данії, Німеччині, Молдові та Грузії. Настав час Заходу визнати, що агресія Росії проти України – це лише частина ширшого плану, спрямованого на фрагментацію та послаблення Заходу.
У такому контексті будь-який сценарій заморожування конфлікту, особливо з розгортанням європейських військ уздовж лінії розмежування, фактично закріпить поділ України. Це означало б поневолення мільйонів українців під путінським режимом і зраду пам’яті десятків тисяч загиблих українських солдатів та цивільних. Більше того, це створить небезпечний прецедент, що може надихнути інші держави застосовувати силу для анексії територій, зокрема вразливих регіонів, таких як Зовнішня Маньчжурія на російському Далекому Сході, анексована Росією у XIX столітті.
Аргумент про те, що тільки українці мають вирішувати умови миру з Росією, часто використовується для того, щоб деякі західні держави уникли своїх зобов’язань. Однак цінності та інтереси, за які бореться Україна, повністю збігаються з тими, які зобов’язаний захищати весь Захід. Безпека, стабільність і виживання Заходу безпосередньо пов’язані з безпекою, стабільністю та виживанням України. Те ж саме стосується і безпеки Сполучених Штатів та Європи.
Захід має об’єднатись та відповісти на російську агресію комплексною стратегією. Це передбачає чітке визначення політичних і військових цілей, щоб усунути загрозу з боку Росії. Одночасно потрібно надіслати сигнал російській олігархії, яка усвідомлює катастрофічні наслідки путінської політики для Росії.
Основні цілі Заходу:
- Виведення російських військ з усіх окупованих українських територій.
- Звільнення всіх українців, включаючи військовополонених, викрадених дітей та незаконно затриманих цивільних.
- Виплата Росією компенсацій сім’ям загиблих і поранених українців, а також за зруйновану інфраструктуру.
- Демонтаж російських військових баз в Абхазії, Південній Осетії, Придністров’ї та Вірменії.
- Організація вільних виборів у Сакартвело та Білорусі під міжнародним контролем.
- Повернення Японії Курильських островів (Кунашир, Ітуруп, Чикотан і Хабомаї), окупованих Росією з 1945 року.
- Підтримка вступу України, Молдови, Сакартвело та Вірменії до НАТО.
Засоби для досягнення цілей:
- Створення спеціального фонду в НАТО обсягом 300 мільярдів євро або доларів (окрім заморожених російських коштів) для постачання Україні сучасного озброєння на суму 100 мільярдів євро/доларів щорічно протягом трьох років. Внески країн-членів НАТО мають розраховуватися пропорційно до їхніх ВВП.
- Постійне розміщення 300 000 європейських солдатів під командуванням НАТО у прифронтових країнах (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща та Румунія), готових швидко реагувати в разі необхідності.
- Створення в НАТО контролюючої структури, подібної до Кокому часів холодної війни, для забезпечення заборони експорту цивільних і військових технологій до тоталітарних країн, зокрема Китаю, Росії, Ірану та Північної Кореї.
- Санкції проти Бідзіни Іванішвілі та всіх грузинських діячів, причетних до фальсифікації виборів у Сакартвело.
Чому це важливо:
Ця допомога Україні у розмірі 300 мільярдів євро або доларів становитиме лише близько 0,25% річних витрат країн-членів НАТО. Вона також стане найкращою гарантією того, що в майбутньому країнам НАТО не доведеться витрачати понад 3% свого ВВП на оборону.
Хіба свобода українського народу, його безпека та безпека Заходу не варті таких бюджетних зусиль?
Список підписантів за лінком
