Владімір Путін “привітав” президента Італійської Єпископської конференції кардинала Дзуппі, який прибув з мирним візитом до Москви, терористичним актом у Краматорську, в якому загинули тринадцять людей і як мінімум шістдесят залишилися травмованими. Солодкі слова Кремля вже нікого не зачаровують. Значення мають лише факти. А факти говорять про те, що Дзуппі не зустрівся з Лавровим, а тим більше з Путіним. Жодних збігів з попередньою місією до Києва, де кардинал зміг зустрітись з президентом України Володимиром Зеленським. В Москві він задовольнився зустріччю з радником із зовнішньої політики Юрієм Ушаковим, досвідченим політиком, але ми всі розуміємо, що це не одне і те ж саме. Мало ймовірно, що ця особиста зустріч мала хоча б якийсь результат.
Втім посланець Папи Франческо не може творити дива. Ще й внутрішня російська ситуація після спроби державного перевороту головою групи “Вагнер” Євґенієм Пріґожиним і та атмосфера жаху, що створилась навколо Кремля не посприяли його місії: дві ракети земля-повітря, які спричинили масове вбивство в піцерії Краматорська чітко вказують на те, що Путін не має наміру відступатися від своєї політики тероризму і війни.
Саме тому швидше за все кардинал Дзуппі розраховує більше на екуменічний характер свого візиту, який напевно стане головним аспектом місії Болонського архієпископа. Залишається тільки сподіватися, що зустріч із православним патріархом Кірілом, великим прибічником кремлівського царя, може посприяти не лише зближенню обох Церков, але перш за все може стати певною формою “політичного” посередництва з Кремлем, а разом із цим і можливим кроком вперед до вирішення трагедії депортованих до Росії українських дітей .
Політика тим часом топчеться на одному місці. Після 16 місяців з початку російського вторгнення в Україну, десятки спроб посередництва зазнали поразки. Думка про те, що Путін може прийняти навіть найбільш м’які поради після невдалої атаки Пріґожина зараз взагалі видаються утопією.
Масове вбивство у Краматорську показує, що поки за столом переговорів розмовляє зброя. Незважаючи на драматичну ситуацію, позиція західних країн залишається непохитною. Минулого тижня на засіданні Ради Європи, де Зеленський був присутній через відеозв’язок, депутати проголосували за підтримку Києва. Вона триватиме стільки, скільки цього буде необхідно.
Джорджа Мелоні також підтвердила позицію італійського уряду під час своєї промови у парламенті: “Якби ми не допомогли українцям, попри те, як дехто висловлюється у цій залі, ми б жили у світі, в якому на зміну верховенства права прийшло б правило найсильнішого, ми б жили у світі без правил або у світ зброї”.
Дуже різке висловлювання з вуст прем’єрки, ще й крім того у знервованій і не зовсім “парламентській” промові. Деякі депутати з Демократичної партії були ошелешені відсутністю в залі секретарки їх партії Еллі Шляйн, яка в той час перебувала з триденним візитом до Брюсселя: “Неприпустимо, щоб під час промови Джорджії Мелоні в залі не було Еллі Шляйн, яка б теж мала виступити із промовою”, — ця критика відлетіла за атлантичний океан. Але, як повідомили в Демократичній партії, зустрічі в Брюсселі не можна було відмінити.
Переклад Катерини Коваленко
