
В статті 231 договору про функціонування Європейського Союзу (TFUE) зазначено, що “Європейський парламент приймає рішення більшістю поданих голосів, якщо інше не зазначено”, а отже це стосується і Пакту про Європейський союз (TUE) і Пакту про його діяльність. Окрім незгоди Комісії і прийняття рішень стосовно бюджету разом з правом на попередню законодавчу ініціативу (статті 223, 225, 229, 232, 234, 290, 312, 314, 315, 354), одне з найбільш вагомих виключень становить загальна законодавча процедура, згідно якої Європейський парламент мусить приймати рішення більшістю членів парламенту, а не більшістю поданих голосів.
Прийняття Європейським парламентом проєкту з метою редагування пактів входить не до “не законодавчих” ініціативних актів, передбачених ст. 54 Внутрішнього регламенту Європейського парламенту, а до прав, які Пакт надає Європейському парламенту, такі як європейський виборчий закон чи попередня законодавча ініціатива, незгода Комісії чи створення Комісії з розслідування, для яких пакт передбачає виключення, а отже голосування кількістю поданих голосів.
Саме з цієї причини ми вважаємо, що в питаннях конституційного характеру Європейському парламенту під час голосування за проєкти, передбачені ст. 48.2 TUE, варто використовувати принцип голосування більшістю членів (353) під час пленарних засідань.
Виходячи з цього ми вважаємо, що Рада президентів Європейського парламенту мусить перенаправити комісії з конституційних справ доповідь щодо поправок до Лісабонських пактів, за яку сесійна зала проголосувала 22 листопада: присутні 609 парламентарів з 705, 291 голос за, 274 проти і 44 втримались, з проханням до цієї комісії забезпечити дотримання прозорості і необхідної публічності її роботи:
– перевірити послідовність між наданими пропозиціями з поправок до пактів і рішень, які передують цим поправкам;
– отримати юридичну оцінку від Європейського парламенту;
– організувати слухання з осередками громадянського суспільства, соціальними партнерами і амбасадорами європейських громадян, що братимуть участь в Європейській конференції про майбутнє;
– провести консультації з національними парламентарями країн-членів, а також країн-кандидатів на основі статті 150 внутрішнього регламенту.
Одночасно Рада президентів повинна запросити Комісію з конституційних справ прийняти акт, редагований після перевірок і консультацій під час непланового засідання 14 лютого 2024 року, а отже в день 40-го ювілею прийняття Європейським парламентом “Проєкту пакту заснування Європейського союзу”.
Рішення буде ухвалене під час пленарної сесії, яка пройде з 26 по 29 лютого 2024 року. Після цього його направлять до Ради, а згодом до Європейської ради з проханням поставити його на порядок денний “стратегічного плану 2024-2029 років” на основі міжінституційної домовленості. Таким чином запуск шляху, який мусить привести до реформи Європейського союзу може відбутись на основі необхідного значного широкого консенсусу.
Переклад Катерини Коваленко